Посхо́плювати, люю, єш, гл. Схватить (во множествѣ).
Посхо́плюватися, люємося, єтеся, гл. Схватиться, вскочить (о многихъ). Посхоплювались усі — да навтіки. Рудч. Ск. I. 23. Жиди посхоплювались да, піднявши манатки, так і майнули. Рудч. Ск. II. 194. Посхоплювались ми на віз. О. 1861. V. 71.
Посцика́йло, ла, с. Испусканіе урины. З кавунів наїдку нема, тільки посцикайло. Лебед. у.
Поська́ти, ка́ю, єш, гл. Поискать въ головѣ. Грин. II. 63. Баба нагодувала його, напоїла і голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43.
Посьо́рба́ти, баю, єш, гл. Похлебать. Мали ту надію, як море стане закипать, щоб юшки добре посьорбать. Гліб.
По́сюх, ха, м. Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Посяга́ти, га́ю, єш, сов. в. посягти́, гну́, не́ш, гл. Протягивать, протянуть руку, доставать, достать; засовывать, засунуть (руку въ карманъ). Посягни в кишеню, вийми грошей жменю. Грин. III. 506. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк.
Потава́ти, таю́, є́ш, сов. в. пота́ти, та́ну, неш, гл. Тонуть, утонуть. Вх. Зн. 54. Миколай пішов за попом водою, але не потавав. Гн. II. 240. Відро було залізне та й потало у криницю. НВолын. у. Ой упала звізда з неба, потала в кирницю. Гол. I. 289. У синє море сонце вже потало. Федьк.
Потає́мне, нар. — Тайно, тайкомъ. Канев. у. Могил. у. Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки. Уман. у.
Потає́мний, а, е. Тайный, таинственный. Прислухайся тільки, — чуєш, над водою мов щось потаємне голосно співає. О. 1861. XI. 14. Потаємний… лаз через стару стіну у замок. Морд. Пл. 68.
Потає́мно, нар. = Потаємне. Рк. Левиц. Потаїмно знов прийшла до Гиліни. Гн. I. 143.
Потає́нці, нар. = Потаємне = Потай. Потаєнці од усіх. Рк. Левиц.
Потаї́ти, таю́, ї́ш, гл. Скрыть, удержать въ тайнѣ. Сором сказати, а гріх потаїти. Ном. № 3175.
По́тай, нар. Тайно, тайкомъ, скрытно. Не роби потай. Черк. у. Треба робить потай Бога, щоб і чорт не знав. ЗОЮР. I. 147. Дав йому гроші у потай. НВолын. у.
По́тайки, нар. = Потай. НВолын. у.
Потайко́м, нар. = Потай. Да й проситься у дівчини потайком. Мет. 121.
Потайни́й, а́, е́. Потайной, тайный, скрытый. Потайного собаки гірш треба боятися. Ном. № 3046. Тілько скажу подружжю потайному. Чуб. V. 663. Пошептом дає козакам потайний наказ. К. ЦН. 213. Потайний гріх ще й грішніщий. Г. Барв. 452. Потайна лихоманка. Зміев. у.
Потайни́к, ка́, м. Подземный ходъ. В потайники пустіть огонь. Шевч. 189.
По́тайно, нар. = Потай. Наняв рибалку, щоб його перевіз потайно на сей бік. ЗОЮР. I. 264.
По́тайці, нар. = Потай. НВолын. у. Сама собі їсть в потайці од матері. Чуб. I. 66.
По́так, ка, м. = Шпуляр, приборъ для мазанія. МУЕ. III. 25.
Потака́йло, ла, с. = Потакач. Се чоловік потакайло. Полт. г.
Пота́катися, каюся, єшся, гл. Сговориться. Обчество потакалось, щоб не було його у нас. Волч. у.
Потака́ч, ча́, м. Поддакивающій. Потакач тим і живе, що язиком грає.
Потако́вник, ка, м. = Потакач. Волч. у. (Лобод.).
Пота́кувати, кую, єш, гл. Поддакивать. Зміев. у. Мовчи та потакуй. Ном. № 1113. Я потакую за ним; а він і росказав мені усе. Черк. у. Люде потакують за ним. НВолын. у.
Пота́ла, ли, ж. Съѣденіе; истребленіе. На поталу да́ти, пода́ти, пода́тися. Въ добычу, въ жертву отдать, быть отданнымъ. У чистому полі поховайте, звіру-птиці на поталу не подайте. АД. I. 114. А віри християнської на поталу в вічний час не подайте. АД. II. 14. У найми не пускала, у чужі руки на поталу не давала. Грин. III. 692. Довелося валятися, звіру-птиці на поталу податися. АД. I. 132.
Поталани́ти, ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її. Г. Барв. 123.
Пота́нути, ну, неш, гл. Растаять. Вже багато потало снігу. Черниг. у. Погинуть лихі люде, як той сніг нехай потануть. К. Псал. 85.
Потанцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Потанцовать. Пошанцюй, кобзарю, я заграю. Шевч. 186.
Пота́пці, ців, м. Маленькіе сухарики, которые ѣдятъ съ горячей ухой, также съ медовой сытой. Лигай потапці, впустивши в юшку. Ном. № 11994.
