Обсипа́тися, па́юся, єшся, сов. в. обси́патися, плюся, плешся, гл. 1) Быть осыпаемымъ, осыпаннымъ. Обси́патися слізьми. Облиться слезами. 2) Осыпаться, осыпаться. Вже грушки обсипались. Рудч. Ск. I. 66. Листячко на йому (дубкові) обсипалось. Грин. I. 148. 3) Окапываться, окопаться (валомъ). Високим валом воно (село) обсипалось. К. Хм. 97.
Обсиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. обсо́хти, хну, неш, гл. Обсыхать, обсохнуть. Заплакані очі трохи обсохли. Левиц. Пов. 127.
Обсі́в, ву, м. Незасѣянное по недосмотру мѣсто въ полѣ. Лохв. у.
Обсіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. обсі́яти, сі́ю, єш, гл. 1) Обсѣвать, обсѣять. Вам дай Боже дочекати обсівати, а нам дожинати. Гол. Город скопай, обсій. МВ. (О. 1862. III. 62). 2) Обсыпать, обсыпать. Парубка до себе принадити, — то.... маком всяченим на Великдень обсіяти парубка. КС. 1883. XII. 399. Обсіва́ти молодо́го і поїзжан. Свадебный обрядъ: обсыпать новобрачнаго и свадебныхъ гостей изъ полы шубы смѣсью овса, пряниковъ, орѣховъ, подсолнечныхъ и тыквенныхъ зеренъ, сухихъ грушъ, сливъ и хмѣля. МУЕ. III. 113.
Обсі́вне́, но́го, с. То, чѣмъ обсівають молодого и поїзжан. См. Обсівати. МУЕ. III. 113.
Обсіда́ти, да́ю, єш, сов. в. обсі́сти, ся́ду, деш, гл. 1) Обсѣдать, обсѣсть, сѣсть вокругъ. Обсіли мене, як дрібні пташенята. МВ. 2) Нападать, напасть, тѣснить со всѣхъ сторонъ. Ледве я в хату, а мене так усі й обсіли: куди та й куди ходила? Брацл. у. Мене ж, старого, вороги обсіли, як у болоті з дітоньками качку. К. ЦН. 253. Важкі́ ду́ми обсіли го́лову. Голова была полна тяжелыхъ мыслей. Мир. Пов. I. 117.
Обсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. обсі́кти, січу́, че́ш, гл. 1) Обсѣкать, обсѣчь. 2) = Обполювати, обполоти. Обсікают бульбу. Вх. Зн. 42.
Обсі́ктися, чу́ся, че́шся, гл. 1) Лишиться всего. Обсікся, нічого нема. Ном. № 1852. 2) Ко́ні обсіклися. Лошади оббили ноги.
Обсі́пати. См. Обсіпувати.
Обсі́пувати, пую, єш, сов. в. обсі́пати, паю, єш, гл. Обдергивать, обдергать.
Обсі́сти. См. Обсідати.
О́бсіч, нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто. Уман. у.
Обсі́яти. См. Обсівати.
Обсі́ятися, сі́юся, єшся, гл. 1) Окончить сѣяніе. 2) Обсыпаться вокругъ. Обложився вальками, обсіявся маком свяченим. Рудч. СК. II. 31.
Обскака́ти. См. Обскакувати.
Обска́кувати, кую, єш, сов. в. обскака́ти, ка́ю, єш, гл. Обскакивать, обскакать.
Обско́чити, чу, чиш, гл. 1) Подскочить со всѣхъ сторонъ. Обскочили мене кругом ляхи. К. ЧР. 112. 2) Отстать, отскочить. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить. Ном. № 10670.
Обскребти́. См. Обскрібати.
Обскрі́ба́ти, ба́ю, єш, сов. в. обскребти́, бу́, бе́ш, гл. Оскребать, оскресть.
Обскуба́ти, баю, єш, сов. в. обску́бти, бу́, бе́ш, гл. 1) Ощипывать, ощипать (перья, волоса). Задрипаний такий (півень), обскублений, гребінь на йому покльований, крила мов деркачі. Сим. 211. 2) Обрывать, оборвать, обдергать. Обскубли йому таки добре чуба.
Обскуба́тися, ба́юся, єшся, сов. в. обску́бтися, бу́ся, бе́шся, гл. О птицахъ: клювомъ расправлять, расправить перья, клювомъ чиститься.
Обску́бувати, бую, єш, гл. = Обскубати.
Обслу́хати. См. Обслухувати.
Обслу́хувати, хую, єш, сов. в. обслу́хати, хаю, єш, гл. Выслушивать, выслушать (больного). Лікарь його обслухував. Лохв. у.
Обсма́жити. См. Обсмажувати.
Обсма́жувати, жую, єш, сов. в. обсма́жити, жу, жиш, гл. Обжаривать, обжарить.
Обсмали́ти. См. Обсмалювати.
Обсма́лювати, люю, єш, сов. в. обсмали́ти, лю́, лиш, гл. Опалять, опалить. Не нагинайся над свічкою, обсмалиш чуба.
Обсма́люватися, лююся, єшся, сов. в. обсмали́тися, лю́ся, лишся, гл. Опаляться, опалиться.
Обсми́кати, ся. См. Обсмикувати, ся.
Обсми́кувати, кую, єш, сов. в. обсми́кати, каю, єш и обсми́чу, чеш, одн. в. обсмикну́ти, ну́, не́ш, гл. Обдергивать, обдергать, обдернуть. Обсмич мені свиту ззаду. Васильк. у.
Обсми́куватися, куюся, єшся, сов. в. обсми́катися, каюся, єшся и обсми́чуся, чешся, одн. в. обсмикну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Обдергиваться, обдернуться, опра-
