порозвішувала, сухі зілля за сволоком і за богами поперетрушувала. Г. Барв. 161.
Поперетяга́ти, га́ю, єш, гл. То-же, что и перетягти́, но во множествѣ.
Поперехва́лювати, люю, єш, гл. Перехвалить (многихъ). Поперехвалювали моїх дівчат, ліниві стали прясти. Харьк.
Поперехиля́ти, ля́ю, єш, гл. Наклонить, склонить (во множествѣ).
Поперехиля́тися, ля́ємося, єтеся, гл. Перевѣситься черезъ что. Королів цвіт повився по лісі, вишні поперехилялися. Г. Барв. 89.
Поперехо́дити, джу, диш, гл. То-же, что и перейти́, но во множествѣ. Усі вже попереходили через місток. Харьк.
Поперехо́плювати, люю, єш, гл. Перехватить (во множествѣ).
Поперехри́щувати, щую, єш, гл. То-же, что и перехрести́ти, но во множествѣ.
Поперехри́щуватися, щуємося, єтеся, гл. То-же, что и перехрести́тися, но о многихъ.
Попереці́жувати, жую, єш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Попереціло́вувати, вую, єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Попереці́нювати, нюю, єш, гл. То-же, что и переціни́ти, но во множествѣ.
Попере́читися, чуся, чишся, гл. Поспорить. Мої мама… поперечили сі з татом… Гн. II. 125. Щос сі поперечив з наймитом. Гн. II. 113.
Поперечи́тувати, тую, єш, гл. То-же, что и перечита́ти, по во множествѣ.
Поперечища́ти, ща́ю, єш, гл. Перечистить (во множествѣ).
Поперечі́плювати, люю, єш, гл. Тоже, что и перечепи́ти, но во множествѣ.
Поперечі́сувати, сую, єш, гл. Перечесать (многихъ).
Поперечі́суватися, суємося, єтеся, гл. Перечесаться (о многихъ).
Попере́чка, ки, ж. 1) Деревянная дощечка, прибитая въ саняхъ спереди, соединяющая одинъ стяголь съ другимъ. Сумск. у. 2) У ткачей: поперечная доска въ сновальницѣ. Сумск. у. 3) Перемычка у оконной рамы, поперечная планка.
Попере́чний, а, е. Поперечный.
Попере́чниця, ці, ж. Часть ткацкаго станка. См. Верстат. Шух. I. 254—256.
Поперечо́к, чка́, м. Ум. отъ поперек.
Попере́чуватися, чуюся, єшся, гл. Перекрещиваться. Полотно є уткане з двох рядів ниток, які поперечуються, а то з подовжних, що творять основу і поперечних: тканя. Шух. I. 154.
Попере́шний, а, е = Поперечний. Вас. 149.
Поперешу́кувати, кую, єш, гл. То-же, что и перешука́ти, но во множествѣ.
Поперідь, нар. Впереди. Мнж. 190.
Поперник, ка, м., поперниця, ці, ж. Поперечница. Вх. Лем. 454.
Попе́рти, пру́, ре́ш, гл. 1) Напереть. Прожогом вискочили козаки і поперли на ляхів. Стор. МПр. 122. 2) Побѣжать. Як почув се циган, як попре додому, і чобіт не набув. Драг. 192. 3) Швырнуть. Да з словом сим на їх поліном і попер. О. 1861. IV. 62. 4) Потащить. Шуліка ухопив курчя, а за ним потяглись угору і останні курчята з квочкою, бо звязані були міцно: так усіх і попер шуліка. Чуб. II. 529.
Попе́ртися, пру́ся, пре́шся, гл. Отправиться куда, пойти, полѣзть (грубо). Так і поперся п'яний у хату до чужих людей. Харьк.
Поперхливий, а, е. Вспыльчивый, запальчивый. Вх. Лем. 454.
Поперчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої… ліплять пироги. МУЕ. I. 99.
Попе́стити, пещу, стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Сим. 67. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила. Шевч. 623.
Попе́ститися, щуся, стишся, гл. Понѣжиться; поласкаться.
Попеча́тати, таю, єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Попива́ти, ва́ю, єш, гл. Попивать, пить. Напитку дорогого не попиває. АД. II. 6. Чорний ворон залітає, тую кровцю попиває. АД. I. 85.
Попивкати, каю, єш, гл. Медленно отпивать короткими глотками. Вх. Уг. 261.
Попи́зитися, жуся, зишся, гл. Побыть, надувши губы, поважничать. Шо ми ще їстимем? — „Пизи та заспи“. — Які? — А такі, що понизишся та й заснеш. Богод. у.
По́пик, ка, м. 1) Ум. отъ піп. 2) мн. Раст. Caltha palustris L. ЗЮЗО. I. 173. 3) Насѣк. Chrysomela, листоѣдъ. Вх. Пч. I. 5.
Попильнува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Позаботиться, постараться. Попильнуй під старість дому. Котл. Од. 492. 2) Постеречь, присмотрѣть, наблюсть; бодрствовать нѣкоторое время. Ти, Симоне, не міг однієї години попильнувати. Єв. Мр. XIV. 37.
По́пини, пин, ж. мн. Названіе узора
