Словарь української мови (1924)/перетягати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перетягати
Берлін: Українське слово, 1924

I. Перетяга́ти, га́ю, єш, сов. в. перетягти́, гну́, неш, гл. 1) Перетягивать, перетянуть. Перетягли шнурками перину. Левиц. 2) Перетягивать, перетянуть. Перетягли їх у двір, а тут Бог дав дитину. МВ. I. 44. 3) Тянуть, протянуть, прожить, перебиться. Як небудь ще цей тиждень перетягнемо. Зміев. у. Хоч би дав Бог оцей тиждень перетягти. Харьк.

II. Перетяга́ти, га́ю, єш, гл. Перетаскать. А скілько бідних дітей вони перетягали в неволю. О. 1861. XI. Кух. 9—10.