и обгорнути, но во множествѣ. Ноги ж пообгортайте кожухом, а то померзнуть. Славяносерб. у.
Пообгоря́ти, ря́ємо, єте, гл. Обгорѣть (во множествѣ). Стіни пообгоряли. Харьк.
Пообграва́ти, граю́, є́ш, гл. Обыграть (многихъ).
Пообгриза́ти, за́ю, єш, гл. Обгрызть (во множествѣ). Оці кісточки пообгризай. Черниг. у.
Пообгріба́ти, ба́ю, єш, гл. Огресть (во множествѣ). Пообгрібай стіжки. Харьк. у.
Пообгріва́ти, ва́ю, єш, гл. Обогрѣть (многихъ).
Пообгру́жувати, жую, єш, гл. То-же, что и обгрузи́ти, но во множествѣ.
Пообгу́джувати, джу́ю, єш, гл. Оговорить, очернить (многихъ).
Пообдава́ти, даю́, є́ш, гл. Дать (многимъ).
Пообдаро́вувати, вую, єш, гл. Одарить (многихъ). Стара пані було як приїде, так усіх пообдаровує. Черниг. у.
Пообдзьо́бувати, бую, єш, гл. Обклевать (во множествѣ). Горобці чисто пообдзьобували вишні. Харьк. г.
Пообдима́ти, ма́ю, єш, гл. То-же, что и обду́ти, но во множествѣ.
Пообдима́тися, ма́ємося, єтеся, гл. Надуться (о многихъ). Дощ іде, а люде ж то сидять на базарі, померзли, пообдимались як сичі. Кіев. у.
Пообдира́ти, ра́ю, єш, гл. Ободрать (во множествѣ).
Пообдира́тися, ра́ємося, єтеся, гл. 1) Ободраться (во множествѣ). 2) Оборваться (о многихъ). Як старці пообдиралися.
Пообді́лювати, люю, єш, гл. Надѣлить (многихъ), дать (многимъ).
Пообділя́ти, ля́ю, єш, гл. = Пообділювати. Усіх, усіх старців під церквою бубликами пообділяла. Борз. у.
Пооберта́ти, та́ю, єш, гл. То-же, что и оберну́ти, но во множествѣ. Хто ж це мені глечики пообертав? Богод. у.
Пооберта́тися, та́ємося, єтеся, гл. То-же, что и оберну́тися, но во множествѣ. Пооберталися з сіном на греблі. Черниг. у.
Пообжива́тися, ва́ємося, єтеся, гл. То-же, что и обжи́тися, но о многихъ.
Пообжина́ти, на́ю, єш, гл. То-же, что и обжа́ти, но во множествѣ. Пообжинали ті дерева округи. Зміев. у.
Пообжина́тися, на́ємося, єтеся, гл. Окончить жатву (о многихъ).
Пообжира́ти, ра́ю, єш, гл. Обожрать (во множествѣ).
Пообжира́тися, ра́ємося, єтеся, гл. Обожраться (о многихъ).
Пообзоло́чувати, чую, єш, гл. Озолотить (многихъ).
Пообі́д, нар. Послѣ обѣда. О. 1862. I. 81.
Пообі́дати, даю, єш, гл. Пообѣдать. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм. ЗОЮР. I. 207.
Пообі́дній, я, є. Послѣобѣденный. Передобідня година і пообідня. О. 1862. I. 81.
Пообіця́ти, ця́ю, єш, гл. = Пообіцятися.
Пообіця́тися, ця́юся, єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Поо́біч, нар. Съ обѣихъ сторонъ.
Пообійма́ти, ма́ю, єш, гл. Обнять (многихъ).
Пооб'їда́ти, да́ю, єш, гл. Объѣсть (во множествѣ). Такого мишей багато, що мабуть і вуха нам уночі пооб'їдають. Богодух. у.
Пооб'їда́тися, да́ємося, єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ). Пооб'їдалися, аж із за столу важко встати. Черниг. у.
Пооб'їжджа́ти, джа́ю, єш, гл. = Пооб'їздити.
Пооб'їзди́ти, джу́, ди́ш, гл. Объѣхать (многое).
Пообка́кувати, кую, єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Пообка́пувати, пую, єш, гл. То-же, что и обка́пати, но во множествѣ. Це на страстях так воском юпки пообкапували. Черниг. у.
Пообкві́тчувати, чую, єш, гл. Украсить цвѣтами (многихъ, многое).
Пообкві́тчуватися, чуємося, єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Пообкида́ти, да́ю, єш, гл. То-же, что и обки́дати, но во множествѣ.
Пообкипа́ти, па́ємо, єте, гл. То-же, что и обкипі́ти, но во множествѣ.
Пообкиса́ти, са́ємо, єте, гл. Обмокнуть (во множествѣ). Ми пообкисали на дощі. Зміев. у.
Пообклада́ти, да́ю, єш, гл. Обложить (во множествѣ).
Пообклада́тися, да́ємося, єтеся, гл. То-же, что и обікла́стися, но о многихъ.
Пообкла́дувати, дую, єш, гл. = Пообкладати.
