Словарь української мови (1924)/обкипати
| ◀ обкидатися | Словарь української мови О обкипати |
обкисати ▶ |
|
Обкипа́ти, па́ю, єш, сов. в. обкипіти, плю́, пи́ш, гл. — кро́в'ю. Покрываться, покрыться кровью. Нагайка-дротянка з кілка не звисає, моє біле тіло кров'ю обкипає. Чуб. V. 621. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла. МВ. (О. 1862. III. 77).