Словарь української мови (1924)/пооб'їздити
| ◀ пооб'їжджати | Словарь української мови П пооб'їздити |
пообкакувати ▶ |
|
Пооб'їзди́ти, джу́, ди́ш, гл. Объѣхать (многое).
| ◀ пооб'їжджати | Словарь української мови Борис Грінченко П пооб'їздити |
пообкакувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
пооб'їздити
Борис Грінченко
1924
Пооб'їзди́ти, джу́, ди́ш, гл. Объѣхать (многое).