Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/311

Ця сторінка вичитана

Понада́влювати, люю, єш, гл. Надавить (во множествѣ).

Понада́рювати, рюю, єш, гл. Надарить (во множествѣ). Родичі багаті, так усього їй понадарювали. Кіев. у.

Понадбива́ти, ва́ю, єш, гл. Надбить, отбить часть (во множествѣ).

Понадбива́тися, ва́ємося, єтеся, гл. Надбиться (во множествѣ).

Понадбіра́ти, ра́ю, єш, гл. Отобрать часть (во множествѣ). Понадбірай картоплі з мішків, а то такі повні, що й не зав'яжеш. Харьк. у.

Понадбо́вувати, вую, єш, гл. Пріобрѣсть. Сим. 199. Понадбовував добра.

Понадвере́джуватися, джуємося, єтеся, гл. Надорваться (о многихъ, о здоровьѣ).

Понадвиса́ти, са́ю, єш, гл. = Понависати 1. Та вже ж тая стежечка терном заросла… червоною та калиною понадвисала. Чуб. V. 756.

Понадгоро́джувати, джую, єш, гл. Наградить (многихъ).

Понадгріба́ти, ба́ю, єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).

Понадима́ти, ма́ю, єш, гл. Надуть (во множествѣ).

Понадима́тися, ма́ємося, єтеся, гл. Надуться (во множествѣ). Як птиця на дворі понадимається і носи похова, — буде буря і холод. ХС. VII. 417. Паруси шовкові так і понадимались. Рудч. Ск. II. 80. Коли місяць і зорі понадимаються, т. е. тускло свѣтятъ, — буде вітер. Грин. I. 254. Всі понадимаються, як ті їжаки.

Понадира́ти, ра́ю, єш, гл. Надрать (во множествѣ).

Пона́дити, джу, диш, гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся. Черниг. у.

Пона́дитися, джуся, дишся, гл. 1) = Повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Г. Барв. 422. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. I. 9. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди. Богодух. у.

Понадіва́ти, ва́ю, єш, гл. Надѣть (во множествѣ). Понадівали, хто нову свиту, хто китаєву юпку. Кв. Понадівав на голову, на руки і на ноги. Рудч. Ск. I. 107. Понадівав на їх ксьондзівську одежу. Чуб. II. 603.

Понаділя́ти, ля́ю, єш, гл. То-же, что и наділи́ти, но многихъ. Спасибі матері, усім нас понаділяли. Богодух. у.

Понадкида́ти, да́ю, єш, гл. Отбросить, отобрать часть (во множествѣ). Це ти важко понакладав (дров на сани), понадкидай, а то на гору не виїдемо. Харьк. у.

Понадклада́ти, да́ю, єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).

Понадколу́пувати, пую, єш, гл. Надковырять (во множествѣ).

Понадко́лювати, люю, єш, гл. Надколоть (во множествѣ). Хто це мені дощечки понадколював? Васильк. у.

Понадкоро́чувати, чую, єш, гл. Укоротить (во множествѣ).

Понадко́шувати, шую, єш, гл. Надкосить (во многихъ мѣстахъ).

Понадкра́ювати, ра́юю, єш, гл. Надрѣзать, урѣзать (во множествѣ). Дивно мені, що і скриня замкнена була, а полотно понадкраюване. Черниг. у.

Понадкро́ювати, кро́юю, єш, гл. = Понадкраювати. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю. Г. Барв. 65.

Понадку́сювати, сюю, єш, гл. Надкусить (во множествѣ). Хто то яблука понадкусював? Харьк. у.

Понадла́мувати, мую, єш, гл. Надломить (во множествѣ).

Понадло́млювати, люю, єш, гл. = Понадламувати.

Понадмоло́чувати, чую, єш, гл. Надмолотить (во множествѣ).

Понадни́зувати, зую, єш, гл. Снять часть нанизаннаго со многихъ низокъ. Я, було, стьонжки понадкроюю, дівчатам пороздаю; разки понадни́зую, — так би все й розділилась із ними. Г. Барв. 65.

Понадо́ювати, до́юю, єш, гл. Надоить (во множествѣ). Чотирі корови держать та по тричі на день доять. Шо того молока понадоюють! Богодух. у.

Понадпива́ти, ва́ю, єш, гл. Надпить (во множествѣ). Оце пошлю глечики в погріб повиносити, шо ж ви думаєте? Усі понадпиває. Харьк. у.

Понадпи́лювати, люю, єш, гл. Надпилить (во множествѣ). Дошки які довші — понадпилюй, щоб усі однакові були. Богодух. у.

Понадпи́сувати, су́ю, єш, гл. Надписать (во множествѣ).

Понадрива́ти, ва́ю, єш, гл. Надорвать (во множествѣ)

Понадрі́зувати, зую, єш, гл. Надрѣзать (во множествѣ). Це дуже широкі чох-