Словарь української мови (1924)/понадкраювати
◀ понадкошувати | Словарь української мови П понадкраювати |
понадкроювати ▶ |
|
Понадкра́ювати, ра́юю, єш, гл. Надрѣзать, урѣзать (во множествѣ). Дивно мені, що і скриня замкнена була, а полотно понадкраюване. Черниг. у.