высыпаться. Вівса ми ще не пожали, а він пливе.
Пли́стка, ки, ж. = Плиска а, б, в. Вх. Пч. II. 12.
Плись меж. = Плюсь 1. У воду тільки плись, як раз пішло на дно. Греб. 366. А лебідь плись на дно. Греб. 363. 2) Выражаетъ быстрое паденіе. Із моці вибився, сердешний на бік плись. Греб. 376.
Плит, та, м. Плотъ. Мнж. 189.
Пли́та, ти, ж. Плита. Міус. окр. Гн. II. 121. Шух. I. 227. Долівка камінням виложена, плитами. Св. Л. 25.
Плитни́й, плитови́й, а́, е́. Въ плитахъ. Камні плитні. Міус. окр. Сажавки обложені плитовим камінням. Стор. МПр. 66. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міус. окр.
Пли́точка, ки, ж. Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Пли́ття, тя, с. соб. Плиты. Вх. Зн. 50. Шух. I. 79, 227.
Плиха́ти, ха́ю, єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать. Угор.
Пли́шка, ки, ж. = Плиска в). Шух. I. 89.
Пліва́, ви́, ж. Плева; мездра. Шух. I. 253. Ум. Плі́вка.
Плі́вка, ки, ж. 1) Ум. отъ пліва. 2) Пленка. 3) Пѣнка на молокѣ, сливкахъ, сметанѣ.
Плі́д, пло́ду, м. Плодъ; потомство. К. ХП. 71. Чий корінь, того й плід. Мнж. Ні роду, ні плоду не мав старий. Св. Л. 307. Гей, гей, не надь, рибалко молоденький, на зрадний гак ні щуки, ні лина!… Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький? Г.-Арт. (О. 1861, III. 9). Хиба скажеш: з Рима родом, або з пугача дід мій плодом. КС. 1882. X. 23. А дід поросятко продав у чуже село. Каже: на плід. Г. Барв. 359.
Плі́дливий, а, е. Плодовитый. Жиди плідливі. Могил. у.
Плі́дний, а, е = Плідливий. Плідна вівця.
Плідни́ця, ці, ж. Плодовитая самка.
Плі́дно, нар. Плодно, плодоносно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Плі́м'я, м'я, с. = Плем'я. МВ. О. 1862. III. 75). Не сама собою, з отцем, матір'ю, із родом, з плім'ям, з ким тобі Бог дав. Мет. 331.
Пліндро́вина, ни, ж. Разграбленное, разоренное, опустошенное мѣсто. На пустоші німецькій, на тім руйновищі, де хміль повився, по займані — пліндровині шляхецькій живе народ. К. Дз. 110.
Пліндрува́ння, ня, с. Грабежъ, разореніе, опустошеніе.
Пліндрува́ти, ру́ю, єш, гл. Грабить, разорять, опустошать. Усіх татар розбивали і пліндрували. Макс. Не день і не два ляхи Україну пліндрували. Макс.
Плі́нуватий, а, е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками. Вас. 163.
Плі́ска, ки, ж. 1) Желудиная или орѣховая чашечка. 2) = Плиска а, б, в. Ой коби я очі мала, як у тої пліски, я би ними вимотала всі пироги з миски. Гол.
Плісня́, ні́, ж. 1) Плѣсень. НВолын. у. 2) = Плішня. Берд. у.
Плі́снявий, а, е. Заплѣсневѣлый.
Плі́снявіти, вію, єш, гл. Плѣсневѣть.
Плі́снявка, ки, ж. Болѣзнь языка: молочница, плѣсневица. КС. 1893. VII. 77. Мил. 31. Пліснявка з язика збіжитъ. Драг. 28.
Плісо́нь, (ж.?) Раст. Mucor mucedo. Вх. Пч. II. 33.
Пліства, ви, ж. = Плиска а, б, в. Вх. Уг. 259.
Плісце́, ця́, с. Ум. отъ плесо.
Пліт, плота́, и пло́ту, м. Плетень, изгородь, сплетенная изъ хворосту; у гуцуловъ изъ горизонтально лежащихъ жердей (ворини), концы которыхъ ущемлены между двумя рядомъ стоящими тонкими и высокими столбами (кі́лє), верхніе концы которыхъ стянуты сплетеннымъ изъ тонкаго древеснаго ствола кольцомъ (гужва́, гуже́вка); нижняя жердь (ворина) для предохраненія отъ гніенія лежитъ на камняхъ, называемыхъ підніжки. Шух. I. 74. Пліт ві́чний. Огорожа сложенная изъ камней. Шух. I. 75. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Макс. Копитан хоть і подивиться на чоловіка, то неначе собака крізь пліт. Федьк. Низом, низом по-під плоти, в коноплях сховався. Лукаш. 126.
Плі́тка, ки, ж. Рыба: плотва, плотичка. Вх. Пч. II. 19. Употр. какъ ласкательное къ женщинѣ: Моя ти плітко! Котл. Ен. V. 19. Ум. Плі́точка.
Пліту́ха, хи, ж. Раст. Convolvulus sepium L. ЗЮЗО. I. 119.
Плі́ть, ті, ж. 1) Вьющійся стебель. 2) = Плетянка 2. Гол. Од. 56. Пліть солом'яна. О. 1862. IV. 2.
