Словарь української мови (1924)/підніжка
◀ підніжжя | Словарь української мови П підніжка |
підніжок ▶ |
|
Підні́жка, ки, ж. 1) Подножка, педаль въ ткацкомъ станкѣ. Вас. 165. МУЕ. III. 16. 2) мн. Въ огорожѣ: камни, подложенные подъ нижнее бревно, чтобы оно не гнило, лежа на землѣ. Шух. I. 74.