Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/20

Ця сторінка вичитана

тися, ї́мся, їси́ся, гл. Объѣдаться, объѣсться.

Об'їзджа́ти, джа́ю, єш, сов. в. об'ї́хати, ї́ду, деш, гл. Объѣзжать, объѣхать. Хто просто їде, той дома ночує, а хто об'їзжає, той в лісі блукає. Ном. № 11404.

Об'ї́зд, ду, м. Объѣздъ. Як поїде на об'їзд, то сьогодня дома буде, а як поїде навпростець — і завтра не буде. Ном. № 11407.

Об'ї́здити, джу, диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.

Об'їзди́ти, джу́, ди́ш, гл. = Об'їзджати.

Об'їма́нка, ки, ж. = Обіймання. Ум. Об'їманочка. Минулися напоєчки та й об'їманочки, лише, ді, мя не минули тяжкі здиханочки. Гол. II. 419.

Об'ї́сти, ся. См. Об'їдати, ся.

Об'ї́хати. См. Об'їзджати.

Обка́джувати, джу́ю, єш, сов. в. обкади́ти, джу́, диш, гл. Кадить, покадить вокругъ чего. Желех.

Обка́кати, каю, єш, гл. Дѣтск. Замарать, опачкать испражненіями.

Обка́катися, каюся, єшся, гл. Дѣтск. Омараться, опачкаться испражненіями.

Обкаля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Испачкать, опачкать. 2) Опачкать испражненіями.

Обкаля́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) Испачкаться, опачкаться. 2) Опачкаться испражненіями. Дитина сидить у запічку — обкалялась. Драг. 14.

Обка́пати. См. Обкапувати.

Обка́пувати, пую, єш, сов. в. обка́пати, паю, єш, гл. Окапывать, окапать, закапать. Обкапали таки мені юпку свічкою на Страстях. Харьк.

Обква́цятися, цяюся, єшся, гл. Испачкаться. Обквацявся як порося. Вх. Зн. 24.

Обквітча́ти, ча́ю, єш, гл. 1) Убрать цвѣтами, надѣть вѣнокъ. Ми б її (дівчину).... калиною обквічали. Нп.

I. Обкида́ти, да́ю, єш, сов. в. обки́дати, даю, єш, гл. 1) Обкидывать, обкидать. 2) Забрасывать  забросать. Обкидали мене болотом. 3) Обметывать, обметать. Обкидай комір заполоччу.

II. Обкида́ти, да́ю, єш, сов. в. обки́нути, ну, неш, гл. Откидать, откинуть. Обкинь сніг коло кошари, щоб можна було випустить овечки на двір. Васильк. у.

Обкида́тися, да́юся, єшся, сов. в. обки́датися, даюся, єшся, гл. Откидывать, откидать отъ себя. Діла не обки́даєшся. Столько дѣла, что не успѣешь всего сдѣлать. Мир. Пов. I. 128.

Обкипа́ти, па́ю, єш, сов. в. обкипіти, плю́, пи́ш, гл. — кро́в'ю. Покрываться, покрыться кровью. Нагайка-дротянка з кілка не звисає, моє біле тіло кров'ю обкипає. Чуб. V. 621. Що наша копійка? Кров'ю обкипіла. МВ. (О. 1862. III. 77).

Обкиса́ти, са́ю, єш, сов. в. обки́снути, ну, неш, гл. Сильно обмокать, обмокнуть. Рибалка обмокне, обкисне. Мнж. 172.

Обкілюва́ти, лю́ю, єш, гл. Задѣлать, забрать стѣну вертикально поставленными жердями, сдѣлать стѣну изъ такихъ жердей. Каменец. у.

Обкі́ски, ків, м. мн. Праздникъ по окончаніи косьбы. Галиц.

Обкі́т, ко́ту, м. Время рожденія овецъ. Александров. у. О. 1862. V. Кух. 32.

Обкла́д, ду, м. Дифтеритъ.

Обклада́ти, да́ю, єш, сов. в. обкла́сти, кладу́, де́ш, гл. Обкладывать, обложить.

Обклада́тися, да́юся, єшся, сов. в. обікла́стися, обкладу́ся, де́шся, гл. 1) Обкладываться, обложиться. 2) Ложиться, лечь спать. Обіклались ото вже люде й спать, а в моєї хазяйки горить світло. Грин. I. 60.

Обкладки́, до́к, ж. мн. = Обклад. Харьк.

Обкла́сти, ду́, де́ш, гл. = Обікласти.

Обкле́їти. См. Обклеювати.

Обкле́ювати, кле́юю, єш, сов. в. обкле́їти, кле́ю, їш, гл. Обклеивать, обклеить.

Обко́вувати, вую, єш, сов. в. обкува́ти, кую́, є́ш, гл. 1) Оковывать, оковать кусокъ металла, обдѣлать ковкою. Я його (залізо) сам буду на горен класти, а ви тільки молотом обковуйте. Чуб. II. 239. 2) Оковывать, оковать. Обкували себе золотом. Левиц. I. 299. 3) Куковать, покуковать вокругъ чего. Нехай соловейко гніздо в'є, а сива зозуленька обкує. Нп.

Обко́нати, наю, єш, гл. Остричь (овцу). Мнж. 182.

Обколупа́ти. См. Обколупувати.

Обколу́пувати, пую, єш, сов. в. обколупа́ти, па́ю, єш, гл. Облупливать, облупить, обковыривать, обковырять. Занехаяні і обколупані негодою будинки-кам'яниці. К. (О. 1861. II. 233).

Обкопа́ти, ся. См. Обкопувати, ся.

Обко́пувати, пую, єш, сов. в. обкопа́ти, па́ю, єш, гл. Окапывать, окопать. З неділі будемо леваду обкопувати. Харьк.

Обко́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. обкопа́тися, па́юся, єшся, гл. Окапываться, окопаться.