Підтанцьо́вувати, вую, єш, гл. Приплясывать.
Підтекти́. См. Підтікати.
Підте́рти. См. Підтирати.
Підтика́ти, ка́ю, єш, сов. в. підти́кати, чу, чеш и підіткну́ти, ну́, неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. Паничу, я вас підтичу. Ном.
Підтика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. підти́катися, чуся, чешся и підіткну́тися, ну́ся, нешся, гл. Подтыкаться, подоткнуться, подсунуться. Підтикалась, підсмикалась, йду гречки косити, а щоб мені запащини та й не заросити. Нп. Шкапові чоботи набув, підтикався, підперезався і пояс цупко підтягнув. Котл. Ен.
Підтина́ти, на́ю, єш, сов. в. підтя́ти и підітну́ти, ну́, неш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать, подсѣкать, подсѣчь, подрубливать, подрубить. А буря жито як серпом підтинала. Канев. у. Підтяли кучері нам трьом. Млак. 96. 2) Стегать, стегнуть кнутомъ. А о мене, ворон-коня твого, та й не дбаєш, а догори їдеш, мене підтинаєш. Гол. I. 111.
Підти́нник, ка, м. Раст. Scrophularia nodosa L. ЗЮЗО. I. 135.
Підтира́ти, ра́ю, єш, сов. в. підте́рти, дітру́, треш, гл. Подтирать, подтереть. Драг. 14.
Підтита́рій, рія, м. = Підтитарний. Желех.
Підтита́рний, ного, м. Церковный подстароста. Зміев. у.
Пі́дтич, чі, ж. Палка для развѣшиванія сѣти. Хазяїн позабивав рядами підтичі для мереж та неводів. Левиц.
Пі́дтичка, ки, ж. 1) = Підтічка. Kolb. I. 37. 2) Шерстяной кушакъ краснаго цвѣта съ кистями на концахъ, нашивается на запа́ску сверхъ сборокъ послѣдней и обвязывается вокругъ таліи. Вас. 170.
Підтіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. підтекти́, течу́, че́ш, гл. Подтекать, подтетечь.
Підті́панка, ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.
Пі́дтічка, ки, ж. Пришитая къ верхней части нижняя часть рубахи внизъ отъ пояса (изъ болѣе толстаго полотна). Харьк. г.
Підтова́рник, ка, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при вытаскиваніи ея на берегъ. (Стрижевск.).
Підто́вкачка, ки, м. Въ кабакѣ: тотъ, на обязанности котораго лежитъ подталкивать пьющихъ водку, чтобы она выливалась обратно въ кадь. Кв.
Підтовкти́, чу́, че́ш, гл. Истолочь недостающее количество.
Підто́ки, ток, ж. мн. Бревно, соединяющее переднюю часть воза съ задней. Рудч. ЧП. 249. Чуб. VII. 402. Kolb. I. 66. Полудрабки все грабові, а підтоки все кленові. Нп.
Підтоми́тися. См. Підтомлятися.
Підтомля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. підтоми́тися, млю́ся, мишся, гл. Я підтомилась… по житу блудячи. Г. Барв. 351.
Підтопи́ти. См. Підтоплювати.
Підто́плювати, люю, єш, сов. в. підтопи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Затапливать, затопить, залить водой. Ой скоро дівчина на човен ступила, тихая вода човен підтопила. Чуб. V. 367. 2) Затапливать, затопить печь, поджечь въ печи дрова. Підтопили в печі, гріли окропи. Мир. Пов. II. 99.
Підто́птаний, а, е. 1) Стоптанный. Підтоптані чоботи. 2) Старый, пожилой, пожившій. Чоловік підтоптаний. Г. Барв. 178. Лучча за мене й не піде, бо я підтоптаний. Г. Барв. 413. Підто́птаний панич. Старый холостякъ.
Підтопта́ти, пчу́, чеш, гл. 1) Истоптать. Підтоптати чоботи; — траву. 2) — під но́ги. Попрать ногами. Віру християнську під ноги підтопчи. АД. I. 211.
Підтопта́тися, пчу́ся, чешся, гл. 1) Устать отъ ходьбы. 2) Состарѣться, ослабѣть отъ старости. Я свою вже часточку прожив, слава Богу, підтоптався. Шевч. 103.
Підто́ржя, жя, с. Торговля на базарѣ наканунѣ базарнаго дня. Мир. Пов. II. 97. Сім баб — своє підторжя. Ном. № 9085.
Підто́ркувати, кую, єш, сов. в. підторкну́ти, ну́, не́ш, гл. Подгонять, подогнать (лошадь). Доріжка добра… тільки підторкує шкапу. О. 1862. IV. 87.
Підто́чини, чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Підточи́ти. См. Підточувати.
Підточи́ця, ці, ж. Рубаха женская не изъ цѣльныхъ полотнищъ, а съ пришитой нижней частью. В додільній сорочці, як умре, ховати, а в підточиці не можна.
