Словарь української мови (1924)/підточувати
| ◀ підточування | Словарь української мови П підточувати |
підтравний ▶ |
|
Підто́чувати, чую, єш, сов. в. підточи́ти, чу́, чиш, гл. 1) О червяхъ, мышахъ: подтачивать, подточить, подъѣсть. Робак підточив (яблуню). Чуб. II. 135. 2) Наставлять, наставить, пришить кусокъ матеріи. 3) Цѣдить, нацѣдить въ добавку. Підточи наливки в пляшку. 4) Просѣивать, просѣять зерно на решето.