Словарь української мови (1924)/підтоплювати

by Борис Грінченко

◀ підтопити

Словарь української мови Борис Грінченко П підтоплювати

підтоптаний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Підто́плювати, люю, єш, сов. в. підтопи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Затапливать, затопить, залить водой. Ой скоро дівчина на човен ступила, тихая вода човен підтопила. Чуб. V. 367. 2) Затапливать, затопить печь, поджечь въ печи дрова. Підтопили в печі, гріли окропи. Мир. Пов. II. 99.