ми. Шевч. 283. Печінки́ відби́ти. Повредить внутренности. Ум. Печі́ночка.
Печіння, ня, с. = Печиво. Вх. Уг. 258.
Печі́ночка, ки, ж. Ум. отъ печінка.
Печіркува́ння, ня, с. = Печерування. Вх. Зн. II. 26.
Печіркува́ти, ку́ю, єш, гл. = Печерувати. Вх. Зн. II. 26.
Печія́, чії́, ж. Изжога. Канев. и Козел. у.у.
Печку́р, ра́, м. = Пічкур.
Печови́й, а́, е́. Къ печи относящійся. Волч. у.
Печогла́д, да, м. Участникъ печогла́дин. МУЕ. III. 104, 105.
Печогла́дини, дин, мн. Обычай (Глух. у., Черниг. г.), подобный смотринамъ: къ жениху приходятъ родственники невѣсты; но при этомъ они дѣлаютъ видъ, что исправляютъ, гладять, мажутъ печь, за что и получаютъ угощеніе. Въ сопровождающихъ приходъ этотъ пѣсняхъ поется однако: „Прийшли ми печі гладати“, а не гладити; вѣроятно гладати = Глядати, въ такомъ случаѣ печогладини = печоглядини (см.), а глаженье печи явилось уже какъ слѣдствіе забвенія первоначальнаго значенія глагола глядати и приданія ему значенія гладити. МУЕ. III. Литвин. 105, 105.
Печогля́дини, дин, гл. = Розглядини.
Печу́ра, ри, ж. = Печера 2. Браун. 6.
Пеще́ний, а, е. Балованный, избалолованный, изнѣженный. Росла вона, як утя на воді, і пещена була така. МВ. I. 130.
Пещо́та, ти, ж. Нѣга, сладострастіе.
Пи́вище, ща, с. Ув. отъ пиво. К. ЦН. 218.
Пи́вний, а, е. 1) Пивной. 2) = Питний. Почав медом його шанувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду. Г. Барв. 360.
Пи́вник, ка, м. Продавець пива. Там був пивник — той що пиво продає. Екатериносл. (Залюб.).
Пивни́ця, ці, ж. Погребъ, подвалъ. Гн. I. 55. Піди, дівко, у пивницю, уточи горілки. Чуб. V. 965.
Пи́во, ва, с. Пиво. Грин. III. 533. Чуб. VII. 447. Прийди, серце, пива пити. Чуб. V. 187. Нехай же їде грек з винами, з пивами та в нашу квашу. Ном. № 256. Ум. Пивце́. О. 1862. IV. 25.
Пивова́р, ра, м. Пивоваръ.
Пивова́рка, ки, ж. Пивоварка. Ум. Пивова́рочка. І до печі куховарку наняв, і до пива пивоварочку. Чуб. V. 1122.
Пиво́нія, нії, ж. Раст.: піонъ, а) Paeonia officinalis. Анн. 238, б) Paeonia corallina. ЗЮЗО. I. 130. Як пивонія почервоніла. Г. Барв. 228.
Пиворо́бниця, ці, ж. Пивоваренный заводъ. Ой загули да чмелі в горі, пивовари в пиворобниці. Рк. Макс.
Пивота́, ти́, ж. Напитокъ. Пий пивоту та вигонь лихоту, щоб тая лихота не сушила живота. Драг. 379.
Пивце́, ця́, с. Ум. отъ пиво.
Пиги́чка, ки, ж. Пт. = Чайка. Вх. Пч. II. 15.
Пиж, жа, м. Родъ дѣтской игры. Ив. 37. Чуб. IV. 39.
Пи́жмо, ма, с. Раст. Tanacetum vulgare. Анн. 348. Ой є в мене таке зілля, три корчики пижма. Нп.
Пи́зи, зів, мн. Сваренные шарики изъ кислаго гречневаго тѣста, ѣдятъ съ чеснокомъ и постнымъ масломъ. Чуб. VII. 442. См. Пампух.
Пи́зитися, жуся, зишся, гл. Дуться, важничать. І чого той Семен пизиться?
Пи́зьмо, ма, с. = Пижмо. Вх. Пч. I. 13.
Пи́йка, ки, ж. Пт. = Піщак. Вх. Пч. II. 8.
Пи́ка, ки, ж. Морда, рожа. Як дам тобі ляща я в пику. Котл. Ен. I. 33. Як вихватить дід із воза велику притику, побив бабі, помолов голову і пику. Мет. 472. Пи́кою закрути́в. Не понравилось. Ум. Пи́чка.
Пика́тий, а, е. Мордатый. Мов кабани годовані, пикаті, пузаті. Ном. № 8633.
Пикни́ця, ці, ж. Колбаса. Угор.
Пил, лу, м. Пыль. Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. Мет. Ум. Пило́к, пило́чок. Як ось стук! Пилок піднявся, кінськії два вози їдуть в дворик. Мкр. Н. 16.
Пила́, ли, ж. Пила. Шух. I. 88, 175. Ум. Пи́лка.
Пиленя́, ня́ти, с. = Пуленя. О. 1862. VIII. 49.
Пили́на, ни, ж. Пылинка. Аж ось настає голод, а у них ні кришечки хліба, ні пилини борошна. Рудч. Ск. II. 35. Ум. Пили́нка, пили́ночка.
Пили́півка, ки, ж. Рождественскій постъ. У пилипівку день до обіда. Ном. № 501.
Пили́півський, а, е и пилипівча́ний, а, е. Филипповскій, бывающій въ рождественскій постъ. Пилипівський вечір. Пилипівчані дні. Левиц. I. 42.
