Перемі́на, ни, ж. 1) Перемѣна. 2) Замѣна, перемѣна кого или чего другимъ. Гей подай, батьку, подай переміну, бо я марно загину. Грин. III. 595. Та їх (дітей) треба обмить, треба й облатать, треба й обіпрать… а ви знаєте, шо мені ж переміни нема ніякої. Мил. 222. А всім козакам переміна стала. Чуб. V. 63. Ум. Перемі́нка, перемі́ночка. Моя дочко, моя й переміночко! Мил. 219.
Переміни́ти, ся. См. Переміняти, ся.
Переміня́ти, ня́ю, єш, сов. в. переміни́ти, ню́, ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить. Рудч. Ск. II. 128. 2) Замѣнять, замѣнить. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів. Чуб. II. 92. Моя дочко, моя й переміночко! Хто мене буде й перемінять так, як ти переміняла? Мил. 219, 220.
Переміня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. переміни́тися, ню́ся, нишся, гл. 1) Перемѣняться, перемѣниться. 2) Превращаться, превратиться. В тих дванаціть хлопа перемінило сі дванаціть місіців, що на небі. Гн. II. 17. 3) Світ переміни́вся. Потемнѣло въ глазахъ. Як ударе, то переміниться білий світ. Чуб. V. 598.
Переміра́ти, ра́ю, єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірає. Ном. № 12165.
Перемі́ряти, ряю, єш, гл. 1) Перемѣрить. Хто не вірить, той хай собі перемірить. Чуб. I. 274. 2) Перемѣрять наново. Там мої слідки… переміряні будуть, там моє діло перероблене буде. Мил. 146.
Переміси́ти. См. Перемішувати.
Перемі́ст, мо́сту, м.? Уже ж гості, уже на перемості. Грин. III. 541.
Перемісти́ти, щу́, стиш, гл. Перемѣстить.
Перемісти́тися, щу́ся, стишся, гл. Перемѣститься. Чи світові спустіти через тебе, чи кам'яним переміститись горам? К. Іов. 39.
Перемі́т, ме́ту, м. — положи́ти. При основываніи нитокъ на сновалку ошибиться и положить нитку не на тотъ колышекъ, на который слѣдуетъ. Константиногр. у. См. Перемет.
Пере́мітка, ки, ж. 1) = Кладочка. Вх. Зн. 47. Kolb. I. 38. Гол. Од. 59. 2) = Нямітка. Жінки… завивають голову… білою переміткою. Шух. I. 132.
Перемітни́́й, а́, е́. Разнообразный, измѣнчивый? Заграй же мі сеї, тої та й перемітної. Гол. IV. 497.
Перемі́тувати, тую, єш, сов. в. перемета́ти, мечу́, чеш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить. МУЕ. III. 44. 2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того… патика перемітує ватаг два рази ремінь. Шух. I. 191. 3) — ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву. Вх. Зн. 47.
Перемі́туватися, туюся, єшся, гл. 1) Перебрасываться. Всі мовчали й ждали, вряди-годи перемітуючись кількома словами. Левиц. I. 332. 2) = Перекидатися 7. (Чарівниці) перемітуються в кота, пса. МУЕ. III. 46.
Перемі́ть, ме́ти, ж. 1) = Перемет 2. Вх. Пч. II. 25. 2) Узелъ. У перемі́ть зв'яза́ти. Завязать узломъ. Шух. I. 137.
Переміша́ти, ся. См. Перемішувати, ся.
Пере́мішка, ки, ж. 1) Смѣшеніе. Левиц. 2) Помѣха. Зміев. у. Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде. 3) То, что вмѣшивается, впутывается во что, среди чего. Галушка та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12329.
Перемішний, а, е. Смѣшанный. Мелася насіяла всячини, і усе принялося, зійшло і проквітало одмішне і перемішне, як у празнику люде, на диво Меласі, що, каже, сіяла усе окромішне ряд по рядочку, а зійшла така мішанина. МВ. III. 137.
Перемі́шувати, шую, єш, гл. 1) сов. в. переміша́ти, ша́ю, єш, гл. Смѣшивать, смѣшать, перемѣшать. Перемішувати овес з ячменем. 2) Сов. в. переміси́ти, шу́, сиш, гл. Мѣсить наново, перемѣсить. Шкода́ перемішувати тісто, винявши з печі. Ном. № 14228.
Перемі́шуватися, шуюся, єшся, сов. в. переміша́тися, ша́юся, єшся, гл. Смѣшиваться, смѣшаться, перемѣшиваться, перемѣшаться. Панські квітки перемішувались з зеленим зіллєм. Левиц. Пов. 196.
Перемкну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Переправиться, переѣхать, пробраться. За Дніпер перемкнутися.
Перемлі́ти, лі́ю, єш, гл. Изныть, истомиться отъ страха, тревоги. Білу ніч просиділа під коморою, перемліла. Мир. Пов. II. 75.
Перемня́ти. См. Переминати.
Перемо́ва, ви, ж. Перезывъ, переманка. Ум. Перемо́вка, перемо́вочка. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола із темного лугу в вишнев сад. Мет. 178.
Перемо́вити. См. Перемовляти.
