Перекру́г, гу, м. = Перекрій. Ой місяцю-перекруже, зайди ти за хату. Нп.
Перекрути́ти, ся. См. Перекручувати, ся.
Перекру́чувати, чую, єш, сов. в. перекрути́ти, чу́, тиш, гл. 1) Перекручивать, перекрутить, испортить крутя. Не крути, бо перекрутиш. Ном. № 5868. 2) Извращать, извратить, исказить. Хиба ж я так казав? Ти зовсім перекрутив.
Перекру́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. перекрути́тися, чу́ся, тишся, гл. 1) Оборачиваться, обернуться кругомъ; окручиваться, окрутиться. Трісь тебе по пиці, аж голова перекрутиться. Левиц. I. 7. Дівчата то перекручувались, схопившись руками за плечі, то знов брались по-під руки і танцювали кружком. Левиц. I. 15. 2) Перекувыркиваться, перекувыркнуться — отъ удара, напр., а потому переносно: быть убитымъ ударомъ. Я як двину її (собаку) зо всього маху навідли бичем по морді, так вона на місці і перекрутилась. ХС. VI. 451.
Перекудкуда́кати, каю, єш, гл. Перестать кудахтать.
Переку́длити, лю, лиш, гл. Взъерошить.
Перекудо́вчити, чу, чиш, гл. = Перекудлити.
Перекуйо́вдити, джу, диш, гл. 1) = Перекудлити. 2) Перебросать, перерыть.
Перекульба́чити, чу, чиш, гл. Пересѣдлать.
Перекульга́ти, га́ю, єш, гл. Пройти хромая.
Перекупа́ти, па́ю, єш, гл. Перекупать.
Пере́купень, пня, м. Мелкій торговецъ; перекупщикъ.
Перекупи́ти. См. Перекуповувати.
Пере́купка, ки, ж. Торговка. Оттак, матінко, лихії люде! Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. Ном. № 3342.
Перекупля́ти, ля́ю, єш, гл. = Перекуповувати.
Переку́пник, ка, м. = Перекупень.
Переку́пня, ні, ж. Перепродажа.
Перекупо́вувати, вую, єш, сов. в. перекупи́ти, плю́, пиш, гл. Перекупать, перекупить. Купує, перекуповує, продає. О. 1861. IX. 74.
Пере́купство, ва, с. Продажность. Перекупство ледаче. К. Бай. 24.
Перекуси́ти. См. Перекушувати.
Пере́куска, ки, ж. Легкая закуска. А Степан (несе) печеню, а Іван гуску на перекуску. Чуб. III. 427. Після перекуски свахи співають. О. 1862. IV. 33.
Переку́ти, кую́, є́ш, гл. = Перекувати.
Переку́шувати, шую, єш, сов. в. перекуси́ти, шу́, сиш, гл. 1) Перекусывать, перекусить. Перекуси, та батькові даси. Ном. № 11976. Заєць зараз до його та й шовк перекусив. Рудч. Ск. II. 70. 2) Закусывать, закусить на скоро. Ви, люде добрі, з дороги — голодні певно, — чи не перекусили б чого хоч трохи. Грин. II. 274.
Перела́годжувати, джую, єш, сов. в. перела́годити, джу, диш, гл. Передѣлывать, передѣлать. Перелагодити воза треба.
Пере́лад, ду, м. Въ выраж. Нема ні ладу́, ні пере́ладу. Нѣтъ совершенно никакого порядка. Ном. № 6654.
Переладна́ти, на́ю, єш, гл. = Перелагодити.
Перела́з, зу, м. 1) Мѣсто, гдѣ перелѣзаютъ черезъ плетень. Ой так не гаразд, низький перелаз; а ви, хлопці, не ходіть, перелазу не робіть. Чуб. V. 1128. 2) Раст. Brionia alba. Лв. 97. См. Переступ. Ум. Перелазок. Ном. № 13129.
Перела́зити, жу, зиш, сов. в. перелі́зти, зу, зеш, гл. Перелѣзать, перелѣзть, перепалзывать, переползти. А я сюю бистру річку рачки перелізу. Чуб. V. 185. Ворота засунені, так я через тин перелізла.
Перела́зок, зка, м. Ум. отъ перелаз.
Перелама́ти, ма́ю, єш, гл. Переломать многіе предметы одинъ за другимъ.
Перелама́тися, ма́юся, єшся, гл. Переломаться многимъ предметамъ одному за другимъ.
Перела́мувати, мую, єш, сов. в. переломи́ти, млю́, миш, гл. Переламывать, переломить.
Перела́муватися, муюся, єшся, сов. в. переломи́тися, млю́ся, мишся, гл. 1) Переламываться, переломиться. Я на той ціпок як ізоперсь, то піпок переломивсь. Рудч. Ск. I. 109. 2) Дѣлиться, подѣлиться съ кѣмъ чѣмъ либо, переломивъ его. Нехай вона (молода) возьме окраєць та переломляться (з молодим) пополам. Возьми, дочко, та переломіться та з'їжте. ХС. XII. 423.
Перелата́ти, та́ю, єш, гл. Наново починить, поставить заплаты.
Перела́яти, ла́ю, єш, гл. 1) Осилить въ брани. Лаяла, лаяла — насилу ціле село перелаяла. Ном. № 3341. 2) Перестать бранить.