Словарь української мови (1924)/перекрій
| ◀ перекричати | Словарь української мови П перекрій |
перекроїти ▶ |
|
Перекрі́й, ро́ю, м. 1) Разрѣзъ. Желех. 2) Луна во второй четверти. Да місяцю-перекрою, зайди за комору. Чуб. III. 125. Вечір вже стелився, на небі ясний перекрій. Млак. 101.