Пере́вдяг, гу, м. Переодѣванье, также одежда, въ которую кто-либо переодѣлся. В чернечому перевдязі козак. К. ЦН. 302. До Київа ти крадькома перевдягом серед ночі мандруєш. К. ПС. 47.
Перевезти́, ся. См. Перевозити, ся.
Переверну́ти, ся. См. Перевертати, ся.
Пере́верт, ту, м. 1) Переворотъ. 2) Піти́ в пере́верти. Начать кувыркаться. Сміх не реготи, пішла баба в переверти. Ном. № 12678. 3) На пере́верт пішло́ ді́ло. Пошло наоборотъ. Рк. Левиц.
Переве́ртаник, ка, м. Лепешка изъ картофеля, кукурузной муки и овечьяго сыру. Вх. Зн. 47.
Переверта́ння, ня, с. 1) Переворачиваніе. 2) Опрокидываніе. 3) Превращеніе. 4) Превращеніе (имен. чиселъ). К. Гр. 117.
Переверта́ти, та́ю, єш, сов. в. переверну́ти, ну́, неш, гл. 1) Переворачивать, переворотить, перевернуть. Той чмелик перевернув крильця, скинув їх, вони попадали, а він полетів. Рудч. Ск. I. 119. 2) Переворачивать, перевернуть, опрокидывать, опрокинуть. Рибку ловив — човен перевернув, шевчиха зосталася, шевчик утонув. Чуб. V. 820. 3) Превращать, превратить. Ціле весілля перевернено ніби у вовкулаки. КС. 1883. XII. 700. 4) Превращать, превратить (именов. числа). К. Гр. 117.
Переверта́тися, та́юся, єшся, сов. в. переверну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) Переворачиваться, перевернуться. Перевертався і нудився, не здужав голови звести. Котл. Ен. II. 13. 2) Переворачиваться, перевернуться, опрокидываться, опрокинуться. Як ударю по казану, то він і перевернеться. Стор. МПр. 47. 3) Проходить, пройти, перебывать. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. А паничів що то в нас перевернулось! МВ. (О. 1862. III. 40). 4) Превращаться, превратиться. Його (вовкулаку) тільки б зустріти та Грицем назвати, дак і перевернеться людиною. Г. Барв. 454. Перевернулись тепер уже кат знає нащо запорожці. К. ЧР. 89.
Пере́вертень, тня, м. 1) Отступникъ, ренегатъ. Тим часом католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10. 2) Выродокъ. (Вівці) перевертні продаються або вирізуються на лій. О. 1862. V. Кух. 35.
Пере́вертом, нар. Кувыркомъ, вверхъ дномъ. Як прийде мій додому, так усе й піде перевертом по хаті. Екатериносл. у. І в них перевертом усе перевернулося. Г. Барв. 176.
Переверши́ти. См. Перевершувати.
Переве́ршувати, шую, єш, сов. в. переверши́ти, шу́, ши́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать чрезмѣрно высокій верхъ на стогѣ. 2) Перекладывать, переложить наново верхъ на стогѣ.
Переве́сло, ла, с. Свясло для снопа, вообще витень соломы, которымъ что-либо связывается. Чуб. VII. 393. О. 1861. XI. Св. 66. Шляхтич з перевареної сирватки, шабелька на личку, перевеслом підперезаний. Ном. № 858.
Переве́сник, ка, м. 1) Сверстникъ, ровесникъ. Рк. Левиц. Він мій перевесник. (Залюб.). 2) = Перелесник. А хиба ж ви не знаєте, до кого й тепер у нас на селі перевесник літає? Рк. Левиц.
Переве́сниця, ці, ж. Сверстница, ровесница. Обидві вони були перевесниці. Левиц. Пов. 116.
Перевести́, ся. См. Переводити, ся.
Перевива́ти, ва́ю, єш, сов. в. переви́ти, в'ю́, є́ш, гл. 1) Перевивать, перевить. Вінок плете з червоного та з білого маку, зеленим барвінком перевиває. МВ. I. 142. Червоною стьожечкою коса перевита. Рудч. Чп. 186. 2) Передѣлывать, передѣлать свитое или перевитое. Чи хороше віллечко ми тобі ізвили? як не хороше, — ми перев'єм, ми тобі кращеє ізов'єм. МУЕ. III. 102.
Переви́жшати, шаю, єш, гл. Превысить; превзойти. Посіпака економ то пана перевижшав, бо народ катував. Гн. II. 144.
Перевика́ти, ка́ю, єш, сов. в. переви́кти, кну, неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Воно в мене перевикло на руках та на руках.
Перевиса́ти, са́ю, єш, сов. в. переви́снути, ну, неш, гл. Перевѣшиваться, перевѣситься.
Перевиса́тися, са́юся, єшся, сов. в. переви́снутися, нуся, нешся, гл. = Перевисати, перевиснути. Перевислось намисто назад.
Переви́ти. См. Перевивати.
Пере́виця, ці, ж. 1) Удочка. Вх. Зн. 47. 2) Въ удочкѣ: часть лесы около крючка изъ сѣраго несплетеннаго волоса. Шух. I. 226.
Переві́д, во́ду, м. 1) = Перехід 1. Нема льоду, нема льоду, нема переводу, хто мене вірно любить, бреде через воду. Чуб. V. 84. Беру воду з переводу. Гол. I. 176. 2) Непроизводительная трата, порча. 3) Пре-
