Словарь української мови (1924)/перевозити
| ◀ перевозець | Словарь української мови П перевозити |
перевозитися ▶ |
|
Перево́зити, жу, зиш, сов. в. перевезти́, зу́, зе́ш, гл. 1) Перевозить, перевезть. Виглядає, чи не їде з боярами в гости, — перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. 2) Переправлять, переправить черезъ рѣку. Чи ти, Іване, рибу ловиш, чи ти людей перевозиш? Чуб. V. 785. — ба́бу. См. Баба. КС. 1887. VI. 480.