Словарь української мови (1924)/переводити
| ◀ переводжати | Словарь української мови П переводити |
переводитися ▶ |
|
I. Перево́дити, джу, диш, сов. в. перевести́, веду́, де́ш, гл. 1) Переводить, перевести. Перевела Явдоха свій цех через дорогу. Кв. 2) Переплетать, переплести, перевить. (Коса) чорним шовком заплетена та золотом переведена. КС. 1883. II. 388. 3) Изводить, извести, уничтожать, уничтожить. Як же його перевести з світу, щоб не було на світі. Рудч. Ск. I. 92. Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно у нас хліб переводиш. Рудч. Ск. II. 107. 4) Портить, перепортить, испортить. Пани переведуть, що й собака не їстиме. Ном. № 1223.
II. Переводи́ти, джу́, диш, гл. Привести всѣхъ, каждаго по очереди. Водили вже їх там, водили, — переводили зо всеї окружности: не доберуть. Рудч. Ск. I. 81.