Чуб. V. 653. Тоді вовці-сірохманці нахождали і орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, біле тіло коло жовтої кости оббірали. АД. I. 118. 3) Избирать, избрать, выбрать. Собі місця не обібрав. Чуб. V. 1014. Ні читати, ні писати, а хотять за короля обібрати. Ном. № 7908. Обібрали одного з себе і послали до його баби. Мнж. 87. Ой дівчино люба, мила… ти ж то мене обібрала і одного в світі покохала. Грин. III. 161.
Оббіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. обібра́тися, обберу́ся, решся, гл. 1) Набираться, набраться, набрать много. Не оббірайся ваги, бо дорога грузька. Полт. 2) Набирать, набрать на себя, убраться. Свиня в реп'яхи обібралася. 3) Находиться, найтись, выискаться. К. (О. 1862. III. 23). Обібрався такий то хазяїн… Драг. 3. Оттогді ж то не могли обібратись, за віру християнську одностайно стати, — тільки обібрався Барабаш та Хмельницький. АД. II. 3. У мене оббереться старійший козак на долині Черкень погуляти. Лукаш. 41. 4) Дѣлать, сдѣлать себя. Обібрався грибом, то лізь в борщ. Чуб. I. 243.
Оббрести́, ду́, де́ш, гл. Обойти въ бродъ.
Оббреха́ти. См. Оббріхувати.
Оббри́з(ь)кати. См. Оббриз(ь)кувати.
Оббри́з(ь)кувати, кую, єш, сов. в. оббри́зкати, каю, єш, гл. Обрызгивать, обрызгать.
Оббріхувати, хую, єш, сов. в. оббреха́ти, шу́, шеш, гл. Лгать, налгать на кого, оболгать, оклеветать кого. Оббрехала його. Константиногр. у. Юж мя оббрехали ословецькі баби. Гол.
Оббудо́вувати, вую, єш, сов. в. оббудува́ти, ду́ю, єш, гл. Обстраивать, обстроить.
Оббурдю́житися, жуся, жишся, гл. Упасть съ высоты. Оббурдюжився, аж земля репнула. Черном.
Оббу́тися, бу́дуся, дешся, гл. Привыкнуть, освоиться. Оббулась у хаті. Рк. Левиц.
Обва́жити, ся. См. Обважувати, ся.
Обва́жнити, ню, ниш, гл. Отяготить. Коли б часом не обважнити та не росердити людей (більшою платою за треби). Левиц. ПЙО. II. 299.
Обважні́ти, ні́ю, єш, гл. Отяжелѣть. І ноги й руки так обважніли, що й лихо. Васильк. у.
Обва́жувати, жую, єш, сов. в. обва́жити, жу, жиш, гл. Отягощать, отяготить, обременять, обременить. Да не обважуй їх: бики третяки. Борз. у.
Обва́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. обва́житися, жуся, жишся, гл. Набирать, набрать много тяжести на возъ. Як їхали звідтіль та обважились, а вісь уломилась. Канев. у.
Обвали́ти, ся. См. Обвалювати, ся.
Обвалькува́ти, ку́ю, єш, гл. Облѣпить глиной.
Обва́лювання, ня, с. Обваливаніе.
Обва́лювати, люю, єш, сов. в. обвали́ти, лю́, лиш и обваля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Обваливать, обвалить, отвалить. 2) Валять, свалять (сукно).
Обва́люватися, лююся, єшся, сов. в. обвали́тися, лю́ся, лишся и обваля́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).
Обвари́тися, ся. См. Обварювати, ся.
Обвару́цкатися, каюся, єшся, гл. Испачкаться въ грязи. Вх. Зн. 42.
Обва́рювати, рюю, єш, сов. в. обвари́ти, рю́, риш, гл. Обваривать, обварить, облить кипяткомъ. Бідна дитина зовсім руку обварила. Васильк. у.
Обва́рюватися, рююся, єшся, сов. в. обвари́тися, рю́ся, ришся, гл. Обвариваться, обвариться.
Обвезти́, ся. См. Обвозити, ся.
Обверну́ти, ся. См. Обвертати, ся.
Обверта́ти, таю, єш, сов. в. обверну́ти, ну́, неш, гл. = Обгортати, обгорнути.
Обверта́тися, та́юся, єшся, сов. в. обверну́тися, ну́ся, нешся, гл. 1) = Обгортатися, обгорнутися. Плащем з клейонки обвернувся. Котл. Ен. 2) = Обернутися. Чом до мене білим лицем не обвернется. Чуб. V. 680.
Обверті́ти, ся. См. Обвірчувати, ся.
Обвесели́ти, лю, лиш, гл. Развеселить.
Обвеселі́ти, лію, єш, гл. Повеселѣть.
Обвесни́тися, ню́ся, нишся, гл. Закончить весеннія полевыя работы. Вх. Зн. 42.
Обвести́. См. Обводити.
Обвечері́ти, ріє, гл. безл. Повечерѣть.
Обвива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обви́ти, обів'ю́, обі́в'єш и обвину́ти, ну́, не́ш, гл. Обвивать, обвить, обматывать, обмотать. Чорним шовком обвила і в китайку сповила (сина). Чуб. V. 888. Теплими обвинути хустками.
Обвива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. обви́тися, обів'ю́ся, обів'єшся и обвину́тися, ну́ся, не́шся. Обвиваться, обвиться, об-
