димо, явно. В явки горілки не дають, а чогось же він та там стремить. Г. Барв. 288.
Явкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Пищать, визжать. Дітей лякають, кажуть, що дід забере у ліру, бо це діти так у лірі явкотять. Подол. г.
Явле́ний, а, е. Явленный, чудесный. Явлена ікона. Грин. I. 62. Явле́на вода́. Крещенская вода, освящаемая въ день Богоявленія Господня, 6-го января. Черн. у. Помагаєш, вода явлена, очищаєш, вода явлена.... Маркев. 89.
Явля́ти, ля́ю, єш, сов. в. яви́ти, явлю́, я́виш, гл. Являть, явить, показывать, показать, предъявлять, предъявить. Старший брат Ігнатів помер, чумакуючи, в дорозі, і про те нігде не явлено і не записано. К. ДС. 5. Набрав він у припіл (жару) та й радіє, що явлено йому чудо таке: не горить пола. Г. Барв. 458.
Явля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. яви́тися, явлю́ся, я́вишся, гл. Являться, явиться, показываться, показаться. Він явився Марії. Єв. Мр. XVI. 9. Як тобі, Оксано, і в наше село явитись? Тебе засміють, закиркають. Кв. I. 218.
Я́вний, а, е. Явный, извѣстный, очевидный. Явне зробилось ім'я його. Єв. Мр. VI. 14.
Явні́сінький, а, е. Совершенно явный, совершенно очевидный.
Явні́сінько, нар. Совершенно явно, совершенно очевидно. Озирнув Іван навкруги себе і йому явнісінько стало, що Остап не в труні лежить, а живе собі, мов чернець той, у келії. Грин. I. 288.
Я́вно, нар. Явно, очевидно. Ніколи він не міг явно ввійти в город. Єв. Мр. I. 45.
Яворе́ць, рця́, м. Ум. отъ явір.
Я́ворик, ка, м. Ум. отъ явір.
Я́ворин, на, м. = Явір. Під зелененьким яворином. АД. I. 136.
Явори́на, ни, ж. 1) = Яворин = Явір. На долині яворина хоче похилиться. Мет. 16. 2) Яворовое дерево. Тешуть явір, тешуть явір, тешуть яворину, молодому козакові та на дубовину. Грин. III. 280.
Яворо́вий, а, е. Принадлежащій явору, сдѣланный изъ явора. Сінечки мої яворові, будете неметені. Мет. 214. Яворовий коромисел. Мет. 50.
Яворо́к, рка, я́воронько, ка, м. Ум. отъ явір.
Яга́, яги́, ж. 1) Яга. Баба-яга, костяна нога. Така баба-яга, костяна нога, що на мідному току молотить, москалів робить. ЗОЮР. II. 51. 2) Злая баба, яга. У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги. Г. Барв. 188.
Ягівка, ки, ж. = Гагілка. Вх. Зн. 84.
Я́гідка, ки, ж. 1) Ум. отъ ягода. 2) мн. Раст. Daphne Mezereum L. ЗЮЗО. I. 121.
Я́гідник, ка, м. Раст. Fragaria vesca L. ЗЮЗО. I. 178.
Ягідни́ця, ці, ж. Собирающая ягоды. Пішла наша ягідниця по ягоди, та щось довго нема, — чи не заблудила в лісі. Зміев. у.
Я́гідонька, ки, ж. Ум. отъ ягода.
Я́гли, лів, мн. = Яглиця. Мнж. 168.
Я́глиця, ці, ж. Раст. Aegopodium podagraria. Мнж. 168. Анн. 11. Молода, як у спасівку яглиця, — т. е. старая.
Ягни́, (нів, м?), мн. Родъ кушанья. Готова страва вся стояла.... ягни і до софорку кури. Котл. Ен. V. 14.
Ягни́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Рожать ягнятъ.
Ягни́ця, ці, ж. 1) Овца молодая. Поглядає, як вовк на ягницю. Ном. № 8773. 2) Названіе маленькаго и слабаго вола. КС. 1898. VII. 47. Ум. Ягни́чка.
Ягни́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ ягниця. Овечка въ первую зиму. Вас. 198. Родилися бички, телички, чорні ягнички. Чуб. III. 451. 2) Особый родъ бросанія палки въ игрѣ плаз. Ив. 18.
Ягни́чник, ка, м. (Выговаривается: єгни́чник). Пастухъ ягнятъ у гуцуловъ. Шух. I. 190.
Ягну́сик, ка, м. „Крупное монисто съ дукатами“. Павл. 68. = Єднус?
Ягня́, ня́ти, с. 1) Ягненокъ. Я пас ягнята за селом. Шевч. 404. 2) Агнецъ. Я посилаю вас, як ягнят між вовки. Єв. Л. X. 3. Ум. Ягня́тко, ягня́точко. Поти ягнятка скачуть, поки матір бачуть. Ном. № 9366. Із степу перекотиполе рудим ягняточком біжить. Шевч. 431.
Ягня́тина, ни, ж. Мясо ягненка. Желех.
Ягня́тко, ка, ягня́точко, ка, с. Ум. отъ ягня.
Ягня́тник, ка, м. Пастухъ ягнятъ. Вх. Зн. 84.
Ягня́чий, а, е. 1) Свойственный, при-
