Словарь української мови (1924)/єднус
| ◀ єдноральський | Словарь української мови Є єднус |
єзвіро ▶ |
|
Є́днус, са, м. = Дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький. Кв. I. 6.