Крівця́, ці́, ж. 1) Ум. отъ кров. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. 2) Раст. Звѣробой, Hypericum.
Крів'яни́й, а́, е́. = Крівавий. Річка крів'яною стала. Мнж. 6. Куди тягли Саливона, — крів'янії річки. Грин. III. 638.
Крізь, пред. Чрезъ, сквозь. Хоч крізь землю йди. Ном. № 2080. Хоч крізь сон подивлюся на ту Україну. Шевч. Крізь сльози. Шевч. День крізь день. Каждый день. Як таки отак день крізь день сидіти за роботою, — це можно й захворіти. Лебед. у.
Крізьки́й, а́, е́. Прозрачный. Воздух.... прозорий, крізький і проміння соняшне нагріває його дуже мало. Дещо. 85.
Крій, пред. = Край. Ой там моя хаточка крій води. Макс.
Крі́лик, ка, м. = Кропив'янка. Вх. Уг. 247. См. Кріль 2.
Кріличка, ки, ж. Названіе коровы. Kolb. I. 65.
Кріль, кроля́, м. 1) Кроликъ. Зевс моргнув як кріль усами. Котл. Котик у його хліві кролів ловить. Рудч. Ск. 2) = Кропив'янка. Вх. Уг. 247.
Крім, пред. Кромѣ. Крім церков святих. Ном. № 8373. Кохав він єще крім мене другі. Гол. I. 203.
Крім'язни́й, а́, е́ = Кремезний. Та його ніяк, там такий крім'язний. Липов. у.
Кріп, кро́пу, м. 1) Раст. Укропъ, Anethum graveolens. Лв. 96. Ой кріп та ромен та петрушечка. Чуб. V. 11. 2) = Окріп. Вх. Лем. 428.
Кріпа́к, ка́ и пр. См. Крепак и пр.
Кріпе́нний, а, е. 1) Очень крѣпкій. 2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний. Екат. у. Слов. Д. Эварн.
Кріпе́нький, а, е. Довольно крѣпкій. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький. Сніп. 138.
Кріпе́нько, нар. Довольно крѣпко. А рака кріпенько держить. Стор. I. 15.
Кріпець, пцю, м. = Кріп. Вх. Пч. I. 8.
Кріпи́ти и крепи́ти, плю́, пи́ш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Г. Барв. 287. Як стали крепить морози… ти такечки більш місяця крепили. О. 1861. V. 73.
Кріпи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Крѣпиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Ном. № 2444. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Ном. № 10675.
Крі́пка, ки, ж. Куропатка. Вх. Зн. 29.
Кріпке́нький, а, е = Кріпенький. Коник він кріпкенький. Греб. 403.
Кріпке́нько, нар. = Кріпенько.
Кріпки́й, а́, е́. 1) Крѣпкій. 2) Здоровый, сильный (о человѣкѣ). Іще кріпкий чумак був. МВ. I. 65. Це ж добре, як дівчина кріпка на вдачу… а инша зовсім розбештується. О. 1862. I. 74. 3) Сильный. А зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. II. 25.
Крі́пко, нар. 1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. Сніп. 2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. О. 1862. V. 109.
Крі́пость, пости, ж. 1) Сила, крѣпость. Ти — Господь моєї кріпости і сили. К. Псалт. 103. 2) Крѣпость, укрѣпленіе. Дорош розміряв окопи.., бо знав і кріпості будувать. Стор. II. 55.
Кріпота́, ти́, ж. Прочность, крѣпость. Для кріпоти роблять стріхи над тином, щоб дощ не набивав. Донск. обл.
Крі́пшати, шаю, єш, гл. Крѣпнуть, дѣлаться крѣпче. Мороз не кріпшав. МВ. I. 81.
Крі́пше, нар. Ср. степ. отъ крі́пко. Крѣпче. Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства. К. ЧР. 50.
Крі́пший, а, е. Ср. степ. отъ кріпки́й. Болѣе крѣпкій. Над жида нема кріпшого в вірі. Ном. 897.
Кріс, кре́са, м. Мн. креси́. Ружье (кремневое). Шух. I. 229. У нас справа швидка: з креса та в груди. Федьк.
Крі́селко, ка и крі́сельце, ця, с. Ум. отъ крі́сло.
Крісла́тий, а, е. = Крислатий. В середині церква хороша… і малювання дороге… а над кріслатим лихтарем Дух Святий. Св. Л. 26.
Крі́слечко, ка, с. Ум. отъ крі́сло.
Крі́сло, ла, с. 1) Кресло. Голова не до ради, а купра не до крісла. Ном. № 6257. На чім посажену? На золотих кріслах. АД. I. 41. 2) Шестъ, идущій сбоку саней отъ головы полоза въ сторону для того, чтобы сани не опрокидывались. Сумск. у. 3) Разрѣзъ въ штанахъ спереди или сзади. КС. 1893. V. 278. XII. 447. Ум. Крісе́лко, крісе́льце, крі́слечко. У кімнатах у нас було гарно: і кріслечко, і столичок, усе як слід. МВ. II. 31. Сядь собі на кріслечку. Грин. III. 432.