Красноко́рінь, ня, м. Раст. a) Echium rubrum L., б) Onosta echioides L. ЗЮЗО. I. 121, 130.
Красномо́вець, вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче… довести, що він не згірший красномовець над Сахвира. К. Іов. 26.
Красномо́вний, а, е. Краснорѣчивый. Левиц. Пов. 52.
Красномо́вність, ности, ж. Краснорѣчіе. Нічна доба, чарка горілки додають красномовності навіть не красномовній речі о. Мойсея. Левиц. I. 138.
Краснопи́сний, а, е. Каллиграфическій, красиво написанный. Желех.
Красно́пись, сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе. Желех.
Краснопі́рка, ки, ж. Рыба: Scardinius erythrophthalmus. Браун. 28.
Краснота́ль, лю, м. Раст. Salix acutifolia Willd. ЗЮЗО. I. 134.
Красню́к, ка́, м. Грибъ изъ породы Boletus. Кіев. г.
Красови́тий, а, е. Красивый. Удовине личко красовите. МВ. II. 146. Пані мая, пані влюбленная, моя красовита! Мет. 122.
Красови́ця, ці, ж. Красавица. Що то вже за молодиця була красовиця! МВ. II. 182.
Красо́ля, лі, ж. Раст. Настурціи. Tropaeolum majus. От примостилась (муха) на красолі та й думає про те, що як то гарно жить на волі. Гліб.
Красота́, ти́, ж. = Краса. Ой тяжко жаль мені русої своєї коси, красоти дівоцької. Мет. Божою красотою людей веселити. Шевч.
Красотво́рний, а, е. Творящій красу. Божий день на землю красотворний прийде. Костом.
Красо́тка, ки, ж. Красавица (о дѣвушкѣ, ребенкѣ). Моя ти красотко! Вх. Уг. 247.
Кра́сочка, ки, ж. Ум. отъ кра́ска.
Кра́сти, кра́ду, деш, гл. Красть, воровать. Телят боїться, а волів краде. Ном. № 3034.
Кра́стися, кра́дуся, дешся, гл. Подкрадываться. Крадеться як вовк. Ном. № 2977. А із яру в киреї козачій хтось крадеться. Шевч.
Красува́ння, ня, с. 1) Красованье, состояніе того, кто или что красуется. 2) Цвѣтеніе (о хлѣбахъ). Ум. Красува́ннячко. Грин. III. 404.
Красува́ти, су́ю, єш, гл. Красоваться, цвѣсти.
Красува́тися, су́юся, єшся, гл. 1) Красоваться. Пишається, красується, сонце зустрічає. Шевч. 219. Чесна дівка красується косою. Кв. Весело йому, легенько і світ йому красується. МВ. 2) Цвѣсти (о хлѣбѣ). Жито красується. Ном. № 10163.
Красу́лька, ки, ж. 1) Ум. отъ красу́ля. 2) Насѣк. Karabus nitens. Вх. Пч. I. 5. 3) мн. = Красоля. ЗЮЗО. I. 139.
Красу́ля, лі, ж. Насѣк. Calomosa sycorhanta. Вх. Пч. I. 5.
Красу́нок, нка, м. Родъ хлѣбнаго жучка. Кобел. у.
Красу́ня, ні, ж. Красавица. Й я не молода, але й дячиха красуня — нічого сказати. Левиц. ПЙО. 372.
Красу́ха, хи, ж. = Красуня. Загадка: Прийшов дід (мороз), зробив міст (крига), прийшла дівка красуха (весна), по мосту тупа, — міст розвалився. Грин. I. 249.
Кра́сь, сі, ж. = Крас. Вх. Лем. 428.
Красю́к, ка́, м. Красавецъ. Желех.
Красю́чка, ки, ж. 1) Красавица. 2) = Красулька. Канев. у.
Кра́та, ти, ж. = Ґрата. Коли ж вони впадають у кайдани і мучаться за кратами в темниці. К. Іов. 79.
Кра́шанка, ки, ж. 1) Окрашенное пасхальное яйцо. На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками. Шевч. 461. Де той у Бога великдень, а він уже із крашанками! Ном. № 2619. 2) Яйцо вообще. КС. 1891. V. 191. Низом у крашанки буде жовток, а верхом буде лушпайка. Ком. I. Ум. Кра́шаночка. Мнж. 47.
Крашени́к, ка, м. = Крашеняк. Вх. Зн. 29.
Крашени́ці, ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ. Шух. I. 120.
Крашеня́к, ка, м. Окрашенный въ красную краску сердак. Шух. I. 126.
Кра́щати, щаю, єш, гл. 1) Дѣлаться болѣе красивымъ, хорошѣть. 2) Улучшаться.
Кра́ще, нар. Лучше.
Кра́щий, а, е. Ср. ст. отъ кра́сний. 1) Болѣе красивый. Така дівка, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне — як панночка. Стор. Хороший, хороший! Був би ще кращий, та вже нікуди. Ном. № 8467. 2) Лучшій. Я тобі не пара, я в сірій свитині, а ти титарівна. Кращого вітай. Шевч. 142.
Кращі́ти, щі́ю, єш, гл. Быть лучшимъ? Дужче кращіє, як червоно. Полт. г.
