Словарь української мови
Борис Грінченко
Ґ
ґрата
Берлін: Українське слово, 1924

Ґра́та, ти, ж. 1) Прутъ желѣзной рѣшетки, а во мн. ч.: ґра́ти — желѣзная рѣшетка. 2) Клѣтка (на ткани). Ум. Ґра́тка, ґра́тки.