Словарь української мови (1924)/красний
| ◀ краснивечко | Словарь української мови К красний |
красно ▶ |
|
Кра́сний, а, е. Прекрасный, красивый, хорошій. Не родися красна, та родися щасна. Ном. № 1674. За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже який! МВ. I. 23. Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна: перед нею й поза нею впала зоря ясна. Нп. Ти, козаче молоденький, слова твоі красні. Мет. 107. Хто б мав таке слово пишне да красне, щоб так як на картині змалював той манастирь. К. ЧР. 99. Красний сей світ! Федьк. Кра́сна ді́вка. а) Созвѣздіе Дѣвы. б) Радуга. Чуб. VII. 575. Ум. Красне́нький, красне́сенький.