Ба́тя, ті, м. Ум. и ласк. отъ батько. Батя, батюшка. Гей Богдане Хмельницький, батю наш, Зінов Богдане чигиринський. Дума.
Баус, са, м. = Ус. Вх. Лем. 390.
Бауса́тий, а, е = Усатый. Вх. Лем. 390.
Бах! меж. Звукоподражаніе паденію, выстрѣлу. Летів птах, на воду бах. Ном. стр. 292, № 63.
Ба́хати, хаю, єш, гл. = Бабахати.
Бахма́т, та, м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.
Бахма́тий, а, е. Мѣшковатый, отдувающійся (объ одеждѣ). Уман. у.
Бахму́тка, ки, ж. Поваренная соль, добывающаяся въ копяхъ бахмутскаго уѣзда. Маркев. 162. Пиріг завдовжки із аршин і соли кримки і бахмутки. Котл. Ен. IV. 27.
Ба́хнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ бахати. Зараз з пицтоля вола і бахне. Мнж. 133.
Ба́хта, ти, ж. = Башта. Як поїхав та пан Нечаєнко та од бахти до бахти. Мет. 404.
Бахтарма́, ми́, ж. Изнанка кожи.
Бахта́ти, таю, єш, гл. Буйно рости. Подольск. г.
Ба́хур, ра и ба́хурь, ря, м. 1) Волокита, ловеласъ, развратникъ. Котл. Ен. I. 36. Квартал був цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць і бахурів на цілий плуг. Котл. Ен. 2) = Байстрюк. Шух. I. 32. 3) Мальчуганъ, ребенокъ. Желех. 4) Еврейскій ребенокъ. Ти не будеш, я не буду, а хто ж буде пити? А хто ж буде на жидівські бахурі робити? Грин. III. 205.
Ба́хурка, ки, ж. Развратница.
Бахурня́, ні, ж. соб. Дѣти, дѣтвора, ребятишки. Бахурня єго в школах. Гн. II. 28.
Бахурува́ти, ру́ю, єш, гл. Прелюбодѣйствовать. З другими бахурують, свої ж жінки нехай горюють. Котл. Ен. II. 28.
Бахурува́тий, а, е. Охотникъ до чужихъ женъ, ловеласъ. Черк. у.
Бахурча́, ча́ти, с. = Бахур 2, 3.
Ба́хурь. См. Бахур.
Бахусува́тий, а, е. Имѣющій слѣды пьянства. На виразнім хоть і бахусуватім виду його зажевріла обида. К. Хп. 24.
Ба́цькати, каю, єш, гл. Толкать, тыкать. Желех.
Ба́цькатися, каюся, єшся, гл. Сталкиваться рогами. Бацкают ся барани. Вх. Уг. 227.
Бацьку́н, на, м. Прозвище бѣлорусса. Ном. № 743.
Ба́цьнути, ну, неш, гл. Ударить, упасть съ шумомъ. Бацне астрябік на воробля. Вх. Уг. 227.
Ба́чити, чу, чиш, гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Метл. 21. Бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. Котл. Ен. I. 16. 2) Думать, полагать. Угор.
Ба́читися, чуся, чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Чуб. Ба́читься, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Кв. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Чуб. V. 211. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким. Шевч. 75.
Бачко́, ка́, м. Имя собаки. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. II. 154.
Ба́чний, а, е. Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Гол. III. 476. См. Обачний.
Ба́чність, ности, ж. Предусмотрительность. До права треба мати два мішки: один грошей, а другий бачности. Ном. № 11446. Ма́ти на ба́чності. Имѣть въ виду. Ма́тися на ба́чності. Быть на сторожѣ, быть осторожнымъ. См. Обачність.
Ба́чно, нар. Предусмотрительно.
Бачу́чий, а, е. Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Канев. у. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. I. 126. Бачучі очі. Константиногр. у.
Бачу́щий, а, е. = Бачучий. Дай, Боже, щоб дитина була бачуща, видюща і пам'ятуща, зірка і швидка. Мил. 27.
Ба́чця. См. Бачитися.
I. Баша́, ші, м. 1) Паша. Баша турецький басурманський, недовірок християнський. Дума. Ум. Башенько. Ой миленька, миленька, відсунься від башенька. АД. I. 164. 2) Опьяняющій напитокъ изъ молотаго проса. Лебед. у.
II. Баша́, ша́ти, с. Сынъ паши, молодой паша. По Чорному морю молоде паня, турецьке баша, галярою гуляє… І до дівки Санджаківни прибувало. КС. 1882. Хп. 505.
