Словарь української мови (1924)/башта

by Борис Грінченко

◀ башмармак

Словарь української мови Борис Грінченко Б башта

баштан ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ба́шта, ти, ж. 1) Башня. Лукаш. 110. Змурував високу башту. Грин. I. 128. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу. ЗОЮР. I. 3. 2) Старая толстая ель. Шух. I. 177. Ум. Баштонька, башточка.