Карто́ха, хи, ж. = Картопля. Ум. Карто́шка. Не жалій хазяїна: їж картошку з лушпиною. Ном.
Карто́хля, лі, ж. = Картопля. Желех.
Ка́рточка, ки, ж. Ум. отъ ка́рта. 1) Маленькая четырехугольная площадь, клѣтка. 2) Листокъ бумаги, бумажка. Така маленька карточка, що ніде й писати. 3) Письмецо. Приманив до себе голубка, аж під крильцем карточка. Він за карточку. Читає, аж дочка пише: так і так. ЗОЮР. II. 28. Та напишу карточку, та пошлю ік батечку. Грин. III. 81. 4) Билетикъ. 5) мн. Родъ узора въ вышивкахъ на рубахѣ. КС. 1893. V. 278.
Ка́рточний, а, е. Карточный. Встаючи з-за карточного стола, сміялись. Левиц. Пов. 57.
Карто́шка, ки, ж. Ум. отъ карто́ха.
Картува́ти, ту́ю, єш, гл. — по́ле. Разбивать поле на полосы. Богод. у.
Карту́з, за́, м. Картузъ, фуражка. Вас. 156. Чуб. VII. 413. Хто ходить у картузі, так у того чорти у пузі. Ном. Ум. Карту́зик. Взялось за картузик та й прощається. О. 1862. V. 58.
Карту́зний, а, е. = Картузовий.
Картузо́вий, а, е. Картузный.
Карува́ти, ру́ю, єш, гл. Значеніе неясно. Потебня (К исторіи звуков. III. 37) переводитъ на основаніи нижеприводимой пѣсни, — чаровать. См. еще накарувати. Навчи, навчи, бідная вдова, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Окаруєм руки й ноги і карії очі, щоб не ходив до дівчини опівночі. Мет. 214.
Кару́к, ка́, м. и пр. См. Карюк и пр.
Кару́нка, ки, ж. 1) Позументъ. Аж зирк — Паллантова лядунка і золота на ній карунка у Турна висить на плечі. Котл. Ен. VI. 89. 2) Карнизъ. Черниг. и Харьк. г.
Кару́пір, ру, м. = Канупір. Вх. Пч. I. 13.
Ка́рус, са, м. Осока, Carex hirta.
Кару́ца, ци, ж. 1) Карета. Я тобі подарую… і оціх коней, і каруцу. Чуб. II. 565. 2) Гуцульскій экипажъ: глубокій ящикъ на двухъ колесахъ, въ который собираютъ навозъ, а затѣмъ вывозятъ на поле. Шух. I. 106. Вивозить каруцами гній. Шух. I. 145.
Карчи́ло, ла, с. Затылокъ.
Карю́к, ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. I. 235.
Карюко́вий, а, е. Принадлежащій карюко́ві.
Карю́чений, а, е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая. Нп.
Карю́чити, чу, чиш, гл. 1) Клеить столярнымъ клеемъ. 2) Коробить, кривить.
Ка́са, си, ж. Касса.
Каса́рня, ні, ж. Казарма. Мене вимінила з касарні рекрута. Гол.
Касі́р, ра, м. Кассиръ.
Каске́т, та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить. Желех.
Касп'я́га, ги, ж. Четырехугольный деревянный сосудъ, употребляемый для соленія рыбы. Черном.
Кастра́т, та, м. Кастратъ. Шевч. II. 168.
Касува́ти, су́ю, єш, гл. Отмѣнять, уничтожать. Ну то як же воно буде, старшино: касуєте моє слово, чи най буде; як кажу? Камен. у.
Кас'я́нів рік. Високосный годъ. Чи у нас оце кас'янів рік, чи ні? Лебед. у.
Кат, та, м. 1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Гол. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає… МВ. II. 80. Переносно: мучитель, извергъ. Кат-зна. Чортъ знаетъ. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. Левиц. I. Кат-ма, — має. Нѣтъ, не имѣется. Багато ума, та в кишені кат-ма. Ном. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. Мет. 445. До ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. Левиц. I. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. ЗОЮР. Ув. Катю́га. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. Стор. МПр. 83. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі. Гліб.
Катако́мби, ко́мб, ж. мн. Катакомбы. І за апостолом пішли у катакомби. Шевч. 605.
Ката́нка, ки, ж. 1) Куртка суконная. КС. 1893. XII. 447. Тут Василь вступив у хату в новій чорній катанці з фабрицького сукна. Левиц. I. 27. 2) Солдатскій мундиръ. Скидай свої сіраки, бери наші катанки. (До рекрута після прийому). Гол.