Словарь української мови (1924)/карюк
| ◀ карчило | Словарь української мови К карюк |
карюковий ▶ |
|
Карю́к, ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. I. 235.
| ◀ карчило | Словарь української мови Борис Грінченко К карюк |
карюковий ▶ |
|
Словарь української мови — К
карюк
Борис Грінченко
1924
Карю́к, ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. I. 235.