Словарь української мови (1924)/канупір

by Борис Грінченко

◀ канупер

Словарь української мови Борис Грінченко К канупір

канути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кану́пер и Кану́пір, ру, м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. I. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор. 2) Кану́пирь пі́льний. Раст. Salvia pratensis. Лв. 101. Ум. Кану́перець. Грин. III. 539.