десять кур, а десята чубатая, ще й каплун. Нп. (О. 1861. II. 6). В маслі каплунів зготувати. ЗОЮР. I. 321. 2) Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.
Каплу́нити, ню, ниш, гл. Выхолащивать. Черниг. Желех.
Каплуно́вий, а, е. Относящійся къ каплуну́.
Ка́пля, лі, ж. 1) Капля. Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне. Ном. № 6462. По каплі виточу з його діявольську кров. Стор. МПр. 136. 2) Немного, небольшое количество. Ум. Ка́пелечка, ка́пелька, капели́на, капели́нка, капели́ночка, капли́на. Адже ж у тебе в роті ні капелиночки квасу не було. Ком. Тілки капелиночка там була.
Капни́к, ка́, м. Въ плугѣ то-же, что и ужва́. Придолоб плуга причіплений капником до колісниць. Шух. I. 165.
Ка́пнути. См. Капати.
Капо́вий, а, е. Капо́ві пси. Охотничьи собаки. Вх. Зн. 24. См. Капів.
Ка́посний, а, е. Пакостный, вредный, злой, дрянной. Цить, капосний! Либонь не знає… ще й огризається, щеня! Гліб. І в хату капосна баба не пусте. Канев. у.
Ка́посник, ка, м. Пакостникъ.
Ка́посниця, ці, ж. Пакостница.
Ка́постити, пощу, стиш, гл. Пакостить.
Капості́ти, ті́ю, єш, гл. Дѣлаться гадкимъ.
Ка́пость, сти, ж. Пакость. На́ тобі мішок грошей, тілько не роби цієї капости для нас. Рудч. Ск. I. 68. Капости мені робив. Гліб. На ка́пость роби́ти. На зло. Усе на капость робить. То все на капость! Ном. № 3117.
Капо́та, ти, ж. Верхнее одѣяніе. У галиц. мѣщанъ, — мужское: суконная верхняя одежда длинѣе и просторнѣе жупана. Гол. Од. 16. У Котл. это — женская одежда: Були в дульєтах і капотах, були всі грішні жіночки. Котл. Ен. III. 51.
Капоті́ти, почу́, ти́ш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Нп. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Ка́почка, ки, ж. Ум. отъ ка́пка. 1) Капелька. Ка́почку чого́сь. Немножко. Желех. 2) Родъ дѣвичьяго головнаго убора. Всі дівчата в капочках і в рутяних віночках. Грин. III. 346.
Капра́вий, а, е. Съ гноящимися глазами.
Капра́віти, вію, вієш, гл. Гноиться (о глазахъ). Угор.
Капра́лик, ка, м. Ум. отъ капраль.
Капра́ль, ля, м. Капралъ. Позволь, позволь, пане капраль, на мед, вино пойти. Гол. Ум. Капра́лик. Чого би ми, капралики, від вас утікали? Гол.
Капрово́кий, а, е. = Каправий. Вх. Зн. 24.
Ка́пса, си, ж. = Кабза.
Капса́н, на́, м. Бранное слово для евреевъ.
Ка́псель, сля, м. 1) Пистонъ (ружейный). 2) Пистонъ, мѣдная оправа для отверстій въ кожѣ или матеріи, черезъ которыя проводится шнурокъ (въ обуви, одеждѣ и пр.). Шух. I. 287.
Капслеви́й, а́, е́. Пистонный (о ружьѣ). Шух. I. 229.
Капта́н, на́, м. Кафтанъ. Іскинув чумак із себе каптан. Нп. Міщане в личаках і в синіх каптанах. К. ЧР. Парубок… у синьому сукняному каптані. Мир. Пов. I. 138. Ум. Каптане́ць, каптано́к, каптано́чок, капта́нчик. На йому свитина неначе той німецький каптанець. Гліб. Сим. 18, 133. Коли ж приходить ще один (гайдамака) у жидівському каптанку. ЗОЮР. І.
Капта́нка, ки, ж. 1) Верхняя одежда въ родѣ кофты. 2) Пиджакъ изъ выбойки. НВолын. у.
Капта́нник, ка, м. Шьющій кафтаны.
Каптано́к, нка́ и Каптано́чок, чка, м. Ум. отъ каптан.
Капта́нчик, ка, м. Ум. отъ каптан.
Капти́ти, пчу́, ти́ш, гл. Капать. З носа каптить. О. 1861. XI. Свидн. 68. См. Капотіти.
Капті́й, тія́, м. Скряга. Зміев. у.
Капті́ти, пчу́, ти́ш, гл. Скряжничать. Гроші все збіра, каптить. Зміев. у.
Ка́птур, ра, м. 1) Клобукъ, капюшонъ монашескій. Хиба схотілось знову під чорний каптур? 2) Капюшонъ у верхней одежды. Чуб. VII. 419. См. Капа, богородиця, відлога. 3) Женскій головной уборъ съ круглымъ дномъ изъ цвѣтной матеріи, разновидность очі́пка. Накладають (молодій на голову) каптур, як у других серпанок чи очіпок. Мет. 208. О. 1861. XI. 27. Гол. Од. 59. 4) Родъ наказанія женщинъ: держа въ лѣвой рукѣ надъ головой наказываемой всѣ ея одежды, правой сѣкутъ розгами. Новц. Ум. Каптуре́ць, капту́рик, капту́рок, капту́рчик. Моя жінка знакомита: задрьопана ззаду свита… Ляга
