Словарь української мови (1924)/капка

by Борис Грінченко

◀ капів

Словарь української мови Борис Грінченко К капка

капкан ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ка́пка, ки, ж. 1) Капля. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 2) Крапинка, пятнышко, точка. Камен. у. 3) Вышивка въ видѣ розеты. Гол. Од. 73. Ум. Ка́почка.