гм! гм! не вам кажучи, пані… а свою банить що-дня. Г. Барв. 334.
Ба́нитися, нюся, нишся, гл. Мыться, вымываться.
Банітува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Шельмовать, бранить послѣдними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3) — ро́зумом = Баламутити 2. Желех.
Ба́нка, ки, ж. Гульденъ. Вх. Зн. 1) Вели́ка ба́нка. Десять гульденовъ. Шух. I. 85. Ум. Ба́ночка.
Банка́с, са, м. Желѣзный съ насѣчкой на верхнемъ концѣ шпень, вставляемый въ одну изъ дыръ столярнаго станка для того, чтобы удерживать имъ доску, когда ее строгаетъ столяръ. Слов. Д. Эварн.
Банке́т, ту, м. и пр. = Бенкет и пр.
Банкру́т, та, м. Банкротъ. Желех.
Банкру́тство, ва, с. Банкротство. Желех.
Банкрутува́ти, ту́ю, єш, гл. Банкротиться. Желех.
Ба́нність, ности, ж. Печаль, грусть; тоска. Желех. Доки ми ся тай любили — втіхи та радости, а як ми ся залишили — жалю та банности. Гол.
Ба́нно, нар. Грустно, тоскливо, жаль чего. Гол. III. 215. Чуб. V. 280. Ні за чим мені так не банно, як за моєю кресанею. Федьк.
Ба́ночка, ки, ж. 1) Ум. отъ банка. 2) То же, что и банка 1, 1 гульденъ въ тѣхъ мѣстностяхъ, гдѣ вели́ка ба́нка = 10 гульд. Шух. I. 85.
Ба́нта, ти, ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животныхъ: піти́ на ба́нти — издохнуть. Кінь пійшов на ба́нта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах. Ном. № 14023. 2) мн. ба́нти = Вергуни. Сим. 192.
Ба́нтина, ни, ж. = Банта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами. МУЕ. I. 88. (Черниг.).
Банти́ня, ня, с. = Банта 1. Шух. I. 91.
Бантува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Безпокоить; толкать. Вх. Зн. 1. 2) Уничтожать. Вх. Лем. 389.
Банува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Тужить, жалѣть. ЕЗ. V. 97. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. ЕЗ. V. 194. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Гол. IV. 406. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол. III. 116. 2) Банува́ти на о́чі — болѣть глазами. Брацл. у.
Ба́нуш, ша, м. 1) Супъ говяжій. Шух. I. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смѣшанная со сметаной и сваренная. Шух. I. 140.
Ба́нуша, ші, ж. = Яєшня. ЕЗ. V. 43.
Ба́нька, ки, ж. 1) Ум. отъ баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша! 2) Шаръ. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. Дещо. 3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). См. Гало. 4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Кіев. Банька на олій. Шух. I. 264, 270. 5) Пузырь водяной. Чоловік на світі, як банька на воді. Ном. № 8260. 6) Бѣлокъ глаза. Константиногр. у. Хрусталикъ глаза (у вола). Рудч. Чп. 254. Мн. баньки́. Выпученные глаза. Греб. 373. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Греб. Баньки вивалив, мов баран. О. 1861. XI. Кух. 34. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому. Грин. II. 179.
Банька́тий, а, е. Имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Стор. МПр. 156. См. Балухатий.
Банька́ч, ча́, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.
Банюр, ра, м. 1) = Банюра = Баюра 1. Вх. Лем. 390. 2) Глубоко размытое мѣсто въ рѣчномъ берегу. Вх. Уг. 238.
Баню́ра, ри, ж. = Баюра 1. Вх. Лем. 390.
Ба́ня, ні, ж. 1) Куполъ на церкви, вообще на строеніи. Сим. 17. На самому шпилечку стоїть, як лялечка, біла церковця і неначе хитається, сяючи золотим хрестом і банями. Мир. Пов. I. 166. Ой не видно його дому, тільки видно баню. Мет. 6. 2) Солеварня, солеварный заводъ. Шух. I. 16. Ой чумаче, де ти йдеш?.. на баню по кримку йду. Гол. I. 177. 3) Минеральный цѣлебный источникъ. Вх. Лем. 390. Ум. Ба́нька.
Баня́к, ка́, м. Чугунный котелъ, металлическій горшокъ. Волын. г. Баняк розбився і вода вилялася. Гн. II. 92.
Бар, ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.
Бараба́н, ну, м. Барабанъ. ЗОЮР. I. 114. Чуб. I. 219; V. 151. В барабани вибивають. Драг. 198.
Бараба́нити, ню, ниш, гл. Барабанить.
Бараба́нський, а, е. Принадлежащій, относящійся къ барабану. Употребл., кажется, только какъ брань въ выраженіи:
