Словарь української мови (1924)/банта
| ◀ баночка | Словарь української мови Б банта |
бантина ▶ |
|
Ба́нта, ти, ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животныхъ: піти́ на ба́нти — издохнуть. Кінь пійшов на ба́нта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах. Ном. № 14023. 2) мн. ба́нти = Вергуни. Сим. 192.