Жижель, лю, м. = Жежель. Я буду в кибиточці, а він на жижелі.
Жи́жка, ки, ж. 1) Ум. отъ жижа. 2) Подколѣнокъ, поджилка. Як глянув на неї дід, то аж жижки в його затрусились. Стор. I. 101. Аж жижки дріжать. Ном. № 5040. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали. Котл. Ен. I. 20. Креса́ти в жи́жку. Танцуя, пяткою касаться икры. Ном. № 14133. 3) Раст. = Жигавка. ЗЮЗО. I. 140.
Жи́жкати, каю, єш, гл. Жить, существовать. Не довго вже мені жижкати, не сьогодня — завтра смерть. Черк. у.
Жижки́й, а́, е́. Жгучій. І на жижку кропиву мороз буває. Ном. № 3825.
Жи́жло, ла, с. 1) = Жигало 2. 2) Палка, которой мѣшаютъ солому, когда смалятъ кабана.
Жижу́ха, хи, ж. = Жерелуха.
Жизний, а, е. 1) Жизненный. 2) Плодородный, плодоносный. Жеби земля була жизная, і збожа великий достаток родила. А де очерети, там люде сідали, а де жизні поля — москалі стояли. Гол. I. 27.
Жи́зність, ности, ж. 1) Жизнь, жизненность. Не попустимо ляхові Польщі, поки нашої жизности. Мет. 400. Мені казав один чоловік, що в цім году буде кінець жизности, а як инакше сказать — страшний суд. Грин. Изъ устъ. 205. 2) Плодородность, плодоносность.
Жизнь, ні, ж. 1) Жизнь. Ой, Боже, Боже! яка моя жизнь тяжка! Мил. 223. 2) = Життя. Хто ляшка рубатиме, той козацьку жизнь знатиме. Ном.
Жизняни́й, а́, е́. Жизненный. Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була. К. Дз. 177.
Жи́ла, ли, ж. 1) Жила, кровеносный сосудъ. Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. Ном. № 11580. Жи́ла ки́дається. Бьется пульсъ. Береться лікарь за руку, — ото дивиться, чи ще кидається жила. Полт. г. 2) Сухожиліе. Нап'ясти́ жи́ли. Понатужиться. Троянці нап'яли всі жили та вмиг пролом і заложили. Котл. Ен. 3) Жила минеральная, жила воды подземная. В землі вода тече по жилах, як в чоловікові тече кров. Дещо, 80. 4) Стяжательный человѣкъ, скряга. Ум. Жи́лка, жи́лонька, жи́лочка. Жінка як жилка: коли схоч — потягнеш. Ном. Усяка жилочка неначе слухає, а він сердешний і дух притаїв. Кв.
Жи́лавий, а, е. 1) Жилистый, мускулистый. Жилава рука. Левиц. I. 302. 2) Твердый, жесткій. Жилавий хліб. Жи́лавий ти́ждень. Первая недѣля великаго поста. — понеді́лок. Первый день великаго поста. Драг. 22.
Жи́лавіти, вію, єш, гл. Дѣлаться тугимъ, жесткимъ, жилистымъ. Желех.
Жилба́, би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. № 3277. Ум. Жилбонька.
Жиле́тка, ки, ж. Жилетъ. Ковнір по уші, жилетку надув (джиджулиться). Ном. № 11177.
Жили́ще, ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.
Жи́лка, ки, ж. Ум. отъ жила.
Жилля́, ля́, с. Заселенное мѣсто, мѣсто, занятое поселеніемъ. У полі дорога добра ще, а як по жиллю, то не добре. Волч. у.
Жилля́р, ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль. Угор.
Жилля́рити, рю, риш, гл. Жить въ чужомъ домѣ. Угор.
Жи́лний, а, е. См. Жилавий. В жилний четвер купаються від чорної хороби. Ном. № 8407. См. Жилник.
Жи́лник, ка, м. Первый понедѣльникъ великаго поста. Як прийде жилник, то не мине й винник. Волын. г. См. Жилавий, жилний.
Жило́, ла́, с. = Жало.
Жи́лочка, ки, ж. Ум. отъ жила.
Жи́луватий, а, е = Жилавий 1. Н.-Волын. у.
Жи́лявий, жи́ляний, а, е = Жилавий.
Жи́ляник, ка, м. Прѣсный коржъ изъ ржаной муки на водѣ, который пекутъ въ первый понедѣльникъ великаго поста. Харьк. и Кіев. г.
Жим, му, м. = Задава 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Драг. 22.
Жимоїдник, ка, м. Обжора. Вх. Зн. 17.
Жи́молость, ти, ж. Раст. жимолость, Lonicera Xylosteum L. ЗЮЗО. I. 127.
Жинзівер, ру, м. = Дзіндзівер и Зінзівер.
Жир, ру, м. 1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. Ном. № 10800. 2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири. 3) Орѣшки изъ дерева букъ. Каменец. у. 4) Трефовая масть (въ картахъ). К. С. 1887. VI. 463. Ум. Жиро́к.
Жиркува́ти, ку́ю, єш, гл. Пастись,
