Словарь української мови (1924)/дзіндзівер

by Борис Грінченко

◀ дзіґерай

Словарь української мови Борис Грінченко Д дзіндзівер

дзіндзора ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дзіндзі́вер, ру, м. 1) Раст. Malva mauritiana. ЗЮЗО. I. 128. 2) Дзіндзі́вер-зух. Удалецъ, хватъ. Стор. I. 184. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучає, йому людей давить — як мух. Котл. Ен.