Словарь української мови (1924)/жало
| ◀ жалнощі | Словарь української мови Ж жало |
жалоба ▶ |
|
Жа́ло́, ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. Котл. Ен. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Сим. 24. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. Жа́льце́.