Довгові́їй, ві́я, ві́є. Съ длинными рѣсницами.
Довгові́к, ка, м. Долговѣчный, многолѣтній. Дуб-довговік. Ном. стр. 292, № 59.
Довгові́чний, довгові́шний, а, е. Долговѣчный, долголѣтній. МВ. II. 174. НВолын. у. Буде довговішний і на війні щасливий. К. ЧР. 41.
Довгові́чно, нар. Долговѣчно, долговременно.
Довгово́вний, а, е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Довговоло́сий, а, е. Длинноволосый.
Довгову́сий, а, е. Длинноусый. Обізветься Гуня довговусий. К. Досв. 110.
Довгов'я́зий, а, е. Длинношеій. Харьк. у.
Довгогри́вець, вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.
Довгогри́вий, а, е. Долгогривый. Сідлай мені, пан кошовий, коня мого довгогривого. К. Досв. 181.
Довгоклю́гий, а, е. Съ длиннымъ остріемъ (о копьѣ). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.
Довголі́тній, я, є. Долголѣтній. Будьте щасливі і довголітні. Черниг. у. Нехай їй вічне царство, мені же довголітнє панство. Котл. Ен.
Довголі́ття, тя, с. Долголѣтіе, многолѣтіе. Благословила мене мама на довголіття. Стор. I. 260.
Довгому́д, да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: „Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Чуб. II. 95. Летить довгомуд. Чуб. II. 96. По другой сказкѣ: хорь. Мнж. 1. Ум. Довгому́дик.
Довгому́диків, кова, ве. Принадлежащій довгомудикові. Довгомудикова хатка. Мнж. 1.
Довгому́дів, дова, ве. Принадлежащій довгомудові. Прийшли вони всі до довгомудової хати. Чуб. II. 96.
Довгоні́г, но́га, м. Длинноногій. Черном.
Довгоно́гий, а, е. Длинноногій. Довгоногий як чапля. Ном. № 8622.
Довгоно́сий, а, е. Длинноносый. Полетіли мов ті гуси до ирія чайки довгоносі. Млр. л. сб. 64. Ум. Довгоносенький. Харьк. г.
Довгоно́сик, ка, м. Насѣк. Носатикъ. Закр.
Довгопо́лий, а, е. Длиннополый. Довгополий сіртук. Левиц. Пов. 30.
Довгоп'я́тий, а, е. Длинноногій. Хотіла мене мати за п'ятого дати, а той п'ятий — довгоп'ятий. Гол. III. 473. Узяв би я ворону, так довгоп'ята. Мет. 469.
Довгота́, ти́, ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота. Чуб. III. 19.
Довготеле́сий, а, е. Длиннотѣлый. Черном. Высокій человѣкъ. Яких я бачив там звірюк, довготелесих та страшних гадюк. Гліб. 44.
Довготеле́сість, сости, ж. Длиннотѣлость. Черном.
Довгоу́сий, а, е = Довговусий. Старий, довгоусий дідуган. К. ЧР. 223.
Довгоу́х, ха, м. = Заєць. Вх. Пч. II. 6.
Довгохво́стий, а, е. Длиннохвостый.
Довгохво́стя, ті, ж. Длиннохвостое существо. У гості до довгохвості ( = до чортяки). Ном. № 14106.
Довгочху́н, на́, м. Долго чихающій.
Довгоше́рстий, а, е. Длинношерстный.
Довгоши́їй, шия, шиє. Длинношеій. Васильк. у.
Довгоши́й, шия, м. Съ длинной шеей.
Довгоши́йка, ки, ж. Съ длинной шеей. Там така довгошийка! Як у гуски шия. Васильк. у.
Довезти́. См. Довозити.
До́великий, а, е. Подростокъ. Як ми були довеликі, то в нас була земля, а як повиростали, то мати продала. Переясл. у.
Дове́ндитися, джуся, дишся, гл. Домѣшкаться. Уже ладналась, ладналась іти, та бач до чого довендилась.
Довередува́тися, ду́юся, єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. Кв. 2) Докапризничаться.
Доверну́тися, ну́ся, нешся, гл. Поворотиться, повернуться до извѣстной степени. Не довернешся — б'ють, перевернешся — б'ють. Ном. № 8050.
Доверши́ти. См. Довіршувати.
Довести́, ся. См. Доводити, ся.
Довече́рювати, рюю, єш, сов. в. довече́ряти, ря́ю, єш, гл. Оканчивать, окончить ужинъ. Аф. 378.
Довж, жі, м. Встрѣчается въ выраженіи: У всю довж. Во всю длину. На ви-
