Словарь української мови (1924)/довозити
| ◀ доводник | Словарь української мови Д довозити |
доволити ▶ |
|
Дово́зити, во́жу, зиш, сов. в. довезти́, зу́, зе́ш, гл. Довозить. Найнявся мужик довезти двох жидів у містечко на ярмарок. Рудч. Ск. II. 193.
| ◀ доводник | Словарь української мови Борис Грінченко Д довозити |
доволити ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довозити
Борис Грінченко
1924
Дово́зити, во́жу, зиш, сов. в. довезти́, зу́, зе́ш, гл. Довозить. Найнявся мужик довезти двох жидів у містечко на ярмарок. Рудч. Ск. II. 193.