Словарь української мови (1924)/довіршувати
| ◀ довіршування | Словарь української мови Д довіршувати |
довіряний ▶ |
|
Дові́ршувати, шую, єш, сов. в. доверши́ти, шу́, ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
| ◀ довіршування | Словарь української мови Борис Грінченко Д довіршувати |
довіряний ▶ |
|
Словарь української мови — Д
довіршувати
Борис Грінченко
1924
Дові́ршувати, шую, єш, сов. в. доверши́ти, шу́, ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.