Словарь української мови (1924)/довіршувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
довіршувати
Берлін: Українське слово, 1924

Дові́ршувати, шую, єш, сов. в. доверши́ти, шу́, ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.