Относящійся къ гаплику́. Гаплична петелька. Сдѣланный на крючкахъ. Гапликова жилетка.
Гапличо́к, чка́, м. 1) Ум. отъ гапли́к. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.
Гаптари́ха, хи, ж. Жена золотошвея.
Гапта́рка, ки, ж. Золотошвея. Аф. 355.
Гапта́рство, ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Гапта́рський, а, е. Относящійся, принадлежащій золотошвею, золотошвейскій. Це гаптарське діло.
Гапта́рь, ря́, м. Золотошвей.
Гаптарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Быть золотошвеемъ. Він уже десять год гаптарює.
Гапто́ваний, а, е. Вышитый, расшитый золотомъ или серебромъ. Комір і поли гаптовані золотом. К. ЧР. 102.
Гаптува́ння, ня, с. 1) Вышиваніе золотомъ или серебромъ. 2) Вышивка золотомъ или серебромъ.
Гаптува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Вышивать золотомъ или серебромъ. Шовком шила, злотом гаптувала. Рудч. Чп. 190. 2) Иногда употребляется и въ значеніи просто вышивать. Нехай же шиють, шовком гаптують. Метл. 3) Сте́жку гаптува́ти. Направлять путь. Треба ж роспитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.
Гараба́кати, каю, єш, гл. Орать, горланить. Желех.
I. Гара́зд, нар. 1) Ладно, хорошо. „Приходьте сьогодня до мене!“ — Гаразд! 2) Хорошо. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивили у Білій Церкві замирив? АД. II. 110. Не журись, каже, дівко, — все гаразд буде. Рудч. Ск. II. 44. 3) Хорошо, достаточно, какъ слѣдуетъ, надлежащимъ образомъ. Не найшов гаразд шляху. Ном. № 667. Сам ти гаразд не тямиш, що робиш. Ком. Р. II. 3. І ви, плебеї-гречкосії, і ви молилися, та вас ніхто не милує. Не вміють вас і помилувать гаразд. Шевч. 609. 4) Счастливо, благополучно. Як усе дома буде гаразд, то може і прийду. 5) Очень. Гаразд таки причарувала і його до себе. Стор. МПр. 70. Ум. Гараздне́нько. Сонечко гараздненько обитріе. Сим. 201.
II. Гара́зд, ду, м. 1) Добро, счастье, благополучіе. Чоловікові мило згадати про давні свої гаразди. Федьк. Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю. Гол. I. 263. Живуть собі люде у добрі та в гаразді. 2) Гаразди́ = Достатки. Шух. I. 104. 3) На гара́зд. Къ добру, кстати. Чи буде це на гаразд?
Гараздне́нько, нар. Ум. отъ I. Гаразд.
Га́рак, ку, м. Ромъ. МУЕ. I. 110.
Гармі́й, мі́я, м. Обманщикъ (о евреяхъ). ЕЗ. V. 151.
Гара́п, па, м. = Арап.
Гара́па, пи, ж. = Гарапник. Драг. 277.
Гарапі́й, пія́, м. = Гарапник. Він його як учеше гарапієм по спині! Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Гара́пник, ка, м. Плеть, арапникъ. Рудч. Ск. II. 183. Шух. I. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
Гарасі́вка, ки, ж. Узкая красная шерстяная ленточка. Гарусная лента. Желех. Гол. Од. 54, 47. О. 1862. II. 9.
Гарасікува́тися, куюся, єшся, гл. Браниться, спорить. Вх. Зн. 9.
Гара́ч, чу, м. Дань, подать (хану).
Га́рб, бу, м. Большой крюкъ, багоръ. Морд. З га́рбом. Съ лишкомъ. До Петриківки буде добрих сім верстов з гарбом. Новомоск. у.
Гарба́, би́, ж. 1) Большая телѣга на высокихъ колесахъ, арба. Мкр. Н. 2) Телѣга на двухъ колесахъ. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. Гарби́чка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатериносл. у.
Гарба́жійка, ки, ж. Лукъ-сѣянецъ. Херс.
Га́рбання, ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. ХП. 133.
Гарба́р, ру, м. Крикъ, шумъ, гамъ. Там у хаті гарбар. НВолын. у.
Гарбари́ха, хи, ж. Жена скорняка. Правоб.
Гарба́рня, ні, ж. Кожевенный заводъ. Правоб.
Гарба́рство, ва, с. Скорнячество. Правоб.
Гарба́рський, а, е. Принадлежащій, свойственный скорняку. Правоб.
Гарба́рь, ря, м. Скорнякъ, кожевникъ. Гол. Од. 41.
Гарбарува́ти, ру́ю, єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують. НВолын. у.
Гарбарюва́ння, ня, с. = Гарбарство.
Гарбарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься, промышлять скорнячествомъ, скорнячить. Правоб.
Га́рбати, баю, єш, гл. Грабить, захва-
