Словарь української мови (1924)/гаплик
| ◀ гапка | Словарь української мови Г гаплик |
гапликовий ▶ |
|
Гапли́к, ка́, м. Проволочный крючекъ для застегиванія платья. Утя́ти до гапликі́в. Сдѣлать что-либо некстати, невпопадъ. Ном. № 12469. Утяв до гапликів. Котл. МЧ. 460.