Вуди́лище, ща, с. = Вудлище. Шух. I. 226.
Ву́дити, джу, диш, гл. = Надити рибу.
Ву́дка, ки, ж. Уда, удочка. Урва́лася ву́дка. Нечѣмъ уже поживиться.
Ву́дкало, ла, вудко́, ка́, с. = Вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Ву́длище, ща, с. Удилище. Піду вудлище вирубаю. Св. Л. 50.
Ву́дод, да, м. = Вудвуд.
Вудо́к, дка́, м. = Вудвуд. Вх. Пч. II. 15.
Вуж, жа́, м. 1) Змѣя ужъ. 2) = Гуж. Коли взявся за вуж, то не кажи, що недуж. О. 1862. I. 35.
Вужа́ка, ки, м. Ужъ, большой ужъ.
Ву́жів, жева, ве. Ужу принадлежащій.
Вужі́вка, ки, ж. Родъ веревки изъ прутьевъ, лозы или дуба.
Вужо́вий, а, е. = Вужів. Гол. I. 81.
Вузда́, ди́, ж. 1) Узда. 2) Длинная веревка, привязанная къ крыльямъ невода — для вытягиванія послѣдняго. Вас. 186.
Вузде́чка, ки, ж. Уздечка. Аби вуздечка, а кінь буде. Ном. № 5423.
Вузе́нький, вузе́сенький, а, е. Ум. отъ вузький.
Вузе́нько, вузе́сенько, нар. Ум. отъ вузько.
Вузи́ти, жу́, зи́ш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі. Каменец. у.
Вузі́сінький, а, е. Совершенно узкій.
Вузі́сінько, нар. Совершенно узко.
Ву́злик, ка, м. 1) Ум. отъ ву́зол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розмішувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Екатериносл. у. (Залюбовск.). Ум. Ву́зличок.
Вузлува́тий, а, е. 1) Узловатый. 2) Замысловатый.
Ву́зол, зла́, м. 1) Узелъ. Лікарям чи поможись, чи не поможись, а вузол розв'яжись. Ном. № 8339. 2) Узы, связь. Ум. Ву́злик, ву́зличок.
Вузьки́й, а́, е́. Узкій. Туди ввійти — широкі ворота, а відтіль — вузькі. Ном. № 7352. Ум. Вузе́нький, вузе́сенький.
Ву́зько, нар. Узко. Ум. Вузе́нько, вузе́сенько.
Вузьмина́, ни́, ж. Съуженное и мелкое русло рѣчнаго протока. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.).
Вуй, ву́я, м. Дядя. Желех. Ум. Ву́йко. См. Стрий, дядько.
Ву́йко, ка, м. 1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. I. 22.
Ву́йна, ни, ж. = Дядина. Вх. Зн. 8. Желех.
Ву́лень, льня, м. = Вулій. Гуде у будинку, як у вулені. МВ. (О. 1862. III. 50).
Ву́лиця, ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Мет. 328. Ум. Ву́личка, ву́личенька, ву́лонька. Тіснії вуличеньки, тіснії. Грин. III. 471.
Вулича́нин, на, м. Участникъ гульбищъ и увеселеній молодежи на ву́лиці 2.
Ву́личенька, ву́личка, ки, ж. Ум. отъ ву́лиця.
Ву́личний и ву́лишний, а, е. Уличный. Желех.
Ву́лій, лія, м. Улей.
Ву́лік, ка, м. = Вулій.
Ву́лонька, ки, ж. Ум. отъ ву́лиця.
Вунтува́ти, ся, ту́ю, ся, єш, ся, гл. = Пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує: ми хочемо тото знати, де він ніч ночує. Гол. I. 227.
Ву́рда, ди, ж. 1) Выжимки изъ сѣмянъ конопли или зеренъ мака, приготовленныя для начинки варениковъ или пироговъ. Kolb. I. 54. Марков. 151. 2) Сыръ, вываренный изъ сыворотки. Шух. I. 37, 206, 214.
Ву́рдитися, джуся, дишся, гл. 1) О молокѣ: створаживаться. Херс. Галиц. 2) О людяхъ: дѣлать кислую физіономію.
Вурдя́ний, а, е. — пироги́. Пироги съ вурдою. Вх. Зн. 8.
Вуркота́, ти́, ж. = Воркота. Ой на кота вуркота. КС. 1893. VII. 82.
Вурча́ти, чу, чиш, гл. = Мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.
Вус, са, м. См. Ус.
Вуса́нь, ня, м. См. Усань.
Вуса́тий, а, е. См. Усатий.
Ву́сельниця, ці, ж. = Гусениця. Вх. Пч. I. 6.
Ву́спя́тки, ток, мн. = Успятки.
Вуста́, вуст, мн. См. Уста.
Ву́ставка, ки, ж. = Уставка.
Вусте́нок, нка, м. Въ рыболовной вершѣ меньшій конусъ, входящій въ большій. Мнж. 177. См. Устенок.
Ву́стілка, ки, ж. = Устілка. Треба в новий чобіт услати вустілку з сіна або з соломи. ХС. IV. 56.
