Відшахну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отклониться, отшатнуться. Одшахнешся від пари очей грізних. МВ. III. 93.
Відшепта́ти. См. Відшіптувати.
Відшиб, бу, м. Въ выраж. На, у ві́дшибі. Въ сторонѣ. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Г. Барв. 188. Сидів ув одшибі од гурту. Грин. II. 183. Оддав дочку на одшиб. Рк. Левиц.
Відшива́ти, ва́ю, єш, сов. в. відши́ти, ши́ю, єш, гл. Отрабатывать, отработать шитьемъ. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Грин. III. 399.
Відші́птувати, тую, єш, сов. в. відшепта́ти, чу́, чеш, гл. Заговаривать, заговорить болѣзнь (шептаньемъ). Полетів він світ за очі у садки відшіптувать головоньку і боки. Гліб. Умів і трясцю відшептати. Котл. Ен. II. 34.
Відшкандиба́ти, ба́ю, єш, гл. Отойти прихрамывая.
Відшква́рити, рю, риш, гл. 1) Оттопить (о салѣ). 2) Выдрать, выпороть. Мир. ХРВ. 53. Було ні за що батожжам одшкварить. Рудч. Ск. II. 204.
Відшмага́ти, га́ю, єш, гл. Отстегать, выпороть. Треба його батогом добре відшмагати.
Відшмарува́ти, ру́ю, єш, гл. = Відшмагати. Я тебе батогами одшмарую. Рудч. Ск. II. 205.
Відшпандо́рити, рю, риш, гл. Высѣчь. Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандорив. Полт.
Відшпили́ти. См. Відшпилювати.
Відшпи́лювати, люю, єш, сов. в. відшпили́ти, лю́, лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Відшрубува́ти, бу́ю, єш, гл. Отвинтить.
Відштовхну́ти, ну́, не́ш, гл. Оттолкнуть.
Відшука́ти, ся. См. Відшукувати, ся.
Відшу́кування, ня, с. Отыскиваніе. Ном., стр. II.
Відшу́кувати, кую, єш, сов. в. відшука́ти, ка́ю, єш, гл. Отыскивать, отыскать. Помогли одшукати його. Мнж. 137.
Відшу́куватися, куюся, єшся, сов. в. відшука́тися, ка́юся, єшся, гл. Отыскиваться, отыскаться, находиться, найтись.
Відшумува́ти, му́ю, єш, гл. Перестать пѣниться.
Відщебета́ти, чу́, чеш, гл. Окончить щебетать.
Відщедрува́ти, ру́ю, єш, гл. Окончить щедрува́ти.
Відщепи́ти, ся. См. Відщепляти, ся.
Відще́плюватися, лююся, єшся, гл. = Відщеплятися. Пишіть, добродійство, граматки, не одщеплюючись од словесности. О. 1862. I. 79.
Відщепля́ти, ля́ю, єш, сов. в. відщепи́ти, плю́, пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Відщепля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відщепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Багато з нас до тої омани поквапилось і од простої віри мужичої одщепилось. К. (О. 1861. I. 314).
Відщепну́ти, ся. См. Відщіпати, ся.
Відщіба́тися, ба́юся, єшся, гл. = Відщіпатися. Драг. 39.
Відщіпа́ти, па́ю, єш, сов. в. відщепну́ти, ну́, неш. Отмыкать, отомкнуть дверь, запертую на крючекъ.
Відщіпа́тися, па́юся, єшся, сов. в. відщепну́тися, ну́ся, нешся, гл. Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючекъ). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. Зміев. у. 2) = Відщеплятися, відщепи́тися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася. Мил. 211.
Ві́дьма, ми, ж. 1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. Ві́дьмище, відюга́, відюха́. Г. Барв. 449. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Алв. 83. Проклята відюха причарувала. К. ПС. 46.
Відьма́к, ка, відьма́н, на, відьма́рь, ря́, відьма́ч, ча́, м. Колдунъ. ЗОЮР. II. 41. Відьмак і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239, стр. 281.
Ві́дьмин, на, не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. Ві́дьмине зі́лля. Раст. Cirsium arvense Scop = Осот. ЗЮЗО. I. 118.
Ві́дьмити, млю, миш, гл. Колдовать, чародѣйствовать. Параска плеще громаді, що я відьмила. Левиц. ПЙО. I. 375.
Ві́дьмище, щі, ж. Ув. отъ відьма.
Відьмува́ти, му́ю, єш, гл. Заниматься колдовствомъ, колдовать, быть вѣдьмой.
