Видо́к, дка́, м. 1) Ум. отъ вид. 2) На видо́к. На показъ, на видное мѣсто. Вх. Лем. 397.
Ви́долати, лаю, єш, гл. = Здолати. Уман. IV. 46.
Ви́долинок, нка, м. Отрогъ оврага? ложбина? По дорозі від Теплика до Кам'янок єсть поперечний яр і поздовжний видолинок. Св. Л. 306. Як минеш Вищий Ташлик та Серебрію, та спустишся в видолинок, а там виберешся на невеличку гору.... Св. Л. 73.
Ви́доліти, лію, єш, гл. = Видолати. Не видолію, бо не стане грошей. Рк. Левиц.
Ви́доптати, пчу, чеш, гл. = Витоптати. Що то мі за дорога од столу до порога? Родина видоптала, — Мариню дарувала. О. 1862. IV. 23.
Ви́дох(ну)ти, хну, неш, гл. Передо́хнуть. Гей! шоб ти йому видохла, сучого сина худобо! Рудч. Ск. I. 194.
Видо́чок, чка, м. Ум. отъ вид.
Видо́ювати, до́юю, єш, сов. в. ви́доїти, дою, їш, гл. Выдаивать, выдоить. Ні води не принесе, ні корови не видоїть. Стор. I. 9.
Ви́дра, ри, ж. Выдра рѣчная, Lutra vulgaris. Вх. Пч. II. 6. Въ нижеслѣдующей пословицѣ въ томъ-же значеніи, что и ви́рва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась. Ном. № 1784.
Ви́драти, деру, реш, гл. = Видерти.
Ви́дратися, деруся, решся, гл. = Видертися.
Ви́дристатися, таюся, єшся и щуся, щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Ви́дрібцем, нар. Мелкими шажками. Видрібцем виступати.
Видроо́кий, а, е. О человѣкѣ: съ глазами, вѣки которыхъ вывернуты или растянуты въ стороны. Рк. Левиц.
Ви́дрочитися, чуся, чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь отъ укусовъ оводовъ, взбѣситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь! Г. Барв. 33.
Ви́друкувати, кую, єш, гл. Отпечатать. Иногда неправильно: ви́дрюкувати. Будете читати, як пан Гребінка видрюкує. О. 1861. VII. 6.
Ви́дрюкувати, кую, єш, гл. Побить палкой (дрючком). Ой видрюкую дуже добре за жінку. Канев. у.
Ви́дряпати, ся. См. Видряпувати, ся.
Видря́пувати, пую, єш, сов. в. ви́дряпати, паю, єш, гл. Выцарапывать, выцарапать.
Видря́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. ви́дряпатися, паюся, єшся, гл. Вскарабкиваться, вскарабкаться. Видряпавсь я на башту. Стор. I. 25.
Ви́дудлити, лю, лиш, гл. Выпить съ жадностью. Поки я прийшла в хату, а він тобі чисто всю горілку видудлив. Кобел. у.
Ви́дужати. См. Видужувати.
Виду́жувати, жую, єш, сов. в. ви́дужати, жаю, єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Рудч. Ск. I. 166.
Ви́думати. См. Видумувати.
Ви́думка, ки, ж. Выдумка. У химерному кохатись, видумки сплітати. К. Псал. 6.
Виду́мувати, мую, єш, сов. в. ви́думати, маю, єш, гл. Выдумывать, выдумать. Сліпий не побачить, так видума. Ном. № 6844.
Ви́дупкати, каю, єш, гл. Вытоптать. Попід бором, попід лісом зродилося просо; наїхали коровайниці і видупкали босо. Чуб. IV. 225.
Ви́дурити. См. Виду́рювати.
Виду́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́дурити, рю, риш, гл. Выманивать, выманить.
Ви́дути. См. Видимати.
Ви́душити. См. Видушувати.
Виду́шувати, шую, єш, сов. в. ви́душити, шу, шиш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Не видушиш із мене речі. Г. Барв. 397. 2) Душить, передушить всѣхъ. К. Кр. 25.
Ви́дхлий, а, е. Выдохшійся. См. Витхлий.
Видю́к, ка́, м. Макъ-самосѣйка, Papaver Rhoeas.
Видю́х, ха́, м., видю́ха, хи, ж. — мак. = Видюк. Чуб. III. 225. Желех.
Видю́чий, видю́щий, а, е. 1) = Види́мий. Видюща смерть страшна. Ном. № 8295. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві. Ном. № 984.
Ви́єднати, наю, єш, гл. — кого́. Договорить кого, условиться съ кѣмъ. — цех. Договориться съ цехомъ на счетъ вступленія въ число его членовъ. Козелец. у.
Виє́мно, нар. Исключительно. Левиц.
Ви́жаліти, лію, єш, гл. Достигнуть жалобами. Вона вже раз жалілася йому, а що вижаліла? Мир. Пов. I. 133.
