Словарь української мови (1924)/здолати
◀ здоймити | Словарь української мови З здолати |
здолинок ▶ |
|
Здола́ти, ла́ю, єш, гл. 1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. Яків усе хорів… Давно вже він не робив нічого, не здолав. МВ. II. 206.
◀ здоймити | Словарь української мови Борис Грінченко З здолати |
здолинок ▶ |
|
Словарь української мови — З
здолати
Борис Грінченко
1924
Здола́ти, ла́ю, єш, гл. 1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. Яків усе хорів… Давно вже він не робив нічого, не здолав. МВ. II. 206.